Шепарович Юліян Зеновійович

Юліян Шепарович
Юліян Шепарович;
Отаман
Загальна інформація
Народження	16 лютого 1886; с. Колодіївка, нині Івано-Франківський район, Івано-Франківська область
Смерть	28 липня 1949 (63 роки); м. Мюнхен, Німеччина
Військова служба
Приналежність	ЗУНР
Вид ЗС	Збройні сили Австро-Угорщини; УГА
Рід військ	Артилерія УГА
Командування
	командир 3-го гарматного полку 3 бригади 2 корпусу УГА
	Шепарович Юліян Зеновійович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Шепарович.

Шепарович Юліян (16 лютого 1886, с. Колодіївка, нині Івано-Франківський район, Івано-Франківська область — 28 липня 1949, Мюнхен^[1]) — український військовий і громадський діяч. Брат Юрія, Романа та Лева Шепаровичів.

Життєпис

Юліан Шепарович

Старшини 3-го гарматного полку УГА. По центру командир полку отаман Юліан Шепарович. Меджибіж, Подільська губернія, серпень 1919 року

Родом з Колодіївки (близько Станиславова). Закінчив ґімназію в Станиславови, випускник Львівського університету.^[1]

Отаман Української Галицької армії (звання отримав за успішні бойові дії в ході Чортківської офензиви УГА за розпорядженням диктатора ЗУНР Евгена Петрушевича), командир 3-го гарматного полку 3-ї Бережанської бригади 2-го корпусу УГА.

B Армії УНР командир бронепотягу «Запорожець». Брав участь у звільненні Галичини від червоних в серпні-вересні 1920 року. В бою біля станції Джурин бронепотяг переміг більшовицького потяга «Коршуна» 16 (17) вересня.^[2]

По війні засновник, перший директор Кооперативного Союзу в Станиславові. З 1925 року в дирекції Центросоюзу (з 1930 року його директор); деякий час голова комбатанської організації «Молода Громада» у Львові.

Працював в рекламній аґенції Романа Шухевича «Фама». У 1940—1944 роках як референт німецької «Хліборобської Централі» у Ґенеральній Губернії захищав інтереси українського селянства й української кооперації.

Помер у Мюнхені.

Примітки

↑ ^а ^б Б. Мельничук. Шепарович Юліян // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 714. — ISBN 978-966-528-318-8.
↑ Л. Шанковський. Бучаччина в роки визвольної війни 1918–1920 // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 82—84.

Література

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
Б. Мельничук. Шепарович Юліян // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 714. — ISBN 978-966-528-318-8.

Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[N14-1] а ^б Б. Мельничук. Шепарович Юліян // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 714. — ISBN 978-966-528-318-8.

[2] Л. Шанковський. Бучаччина в роки визвольної війни 1918–1920 // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 82—84.

[1]

[2]