Шерстньов Сергій Андрійович
Сергі́й Андрі́йович Шерстньо́в (20 жовтня 1988, м. Бердянськ, Запорізька область, Українська РСР — 12 червня 2014, поблизу Савур-могили, Шахтарський район, Донецька область, Україна) — український військовослужбовець, десантник, солдат Збройних сил України.
| Шерстньов Сергій Андрійович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 20 жовтня 1988 Бердянськ | |
| Смерть | 12 червня 2014 (25 років) висота Савур-могила (загиблий у бою) | |
| Поховання | Бердянськ | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Збройні сили | |
| Рід військ |  Десантні війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Життєпис
ред.Сергій Шерстньов народився у Бердянську. Навчався у бердянській багатопрофільній гімназії № 2. Закінчив Вище професійне училище № 9.
2007 року був призваний на строкову військову службу і направлений в навчальний центр «Десна». Перейшов на військову службу за контрактом, через пів року звільнився в запас. Працював інспектором Бердянської виправної колонії.
З початком російської збройної агресії добровольцем прийшов до військкомату, мобілізований на захист Батьківщини 25 березня 2014 року.
Солдат, старший розвідник розвідувальної роти 79-ї окремої аеромобільної бригади Високомобільних десантних військ України, в/ч А0224, м. Миколаїв. Брав участь в антитерористичній операції на сході України, в зоні бойових дій поблизу українсько-російського кордону.
12 червня 2014 року близько 10:00, під час прориву укріпрайону противника біля висоти Савур-могила в Шахтарському районі Донецької області, колону українських військових під командуванням Максима Миргородського (позивний «Майк») атакували російські терористи із засідки, яку вони облаштували на вершині вранці того ж дня. Розвідданих про перебування там терористів українські військовики не мали. У перші хвилини бою дістали поранення двоє бійців з передової групи. Поки їх витягали, солдат Сергій Шерстньов прикривав товаришів вогнем з підствольного гранатомета, випустивши по терористах з десяток гранат. Він загинув від смертельного поранення в серце кулею снайпера, який влучив вище щитка в бронежилеті. За чотири години бою, за підтримки артилерії та вертольотів, вогонь противника подавили, але зі штабу АТО десантникам дали наказ відступити. Це був перший бій за висоту Савур-могила. За даними Міноборони України, втрати російських терористів: 2 БТР, 2 танки (йшли на підмогу зі Сніжного, підбиті ракетами з вертольотів) та 2 автомобілі «Камаз», на яких були встановлені великокаліберні кулемети «Корд». У боях у районі Савур-могили та Степанівки десантники 79-ї бригади втратили двох вояків убитими та більш як 20 пораненими, другий загиблий — сержант Сергій Татарінов[1][2][3].
14 червня у Бердянську прощалися з Сергієм Шерстньовим. Похований на міському кладовищі[4][5].
Залишились батьки Андрій Вікторович і Лариса Олексіївна, брат Микола. Рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради від 07.07.2014 р. № 225 мати Сергія забезпечена однокімнатною квартирою[6].
Нагороди та звання
ред.- 26 липня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[7].
- Почесний громадянин Бердянська (посмертно). Рішенням виконавчого комітету Бердянської міської ради від 12.08.2014 р. № 258 нагороджений «Почесним орденом міста» (посмертно)[6].
Вшанування пам'яті
ред.У Бердянському економіко-гуманітарному коледжі БДПУ, де навчався Сергій Шерстньов, відкрито пам'ятну дошку на його честь.
На фасаді гімназії № 2 м. Бердянська встановлено меморіальну дошку Сергію Шерстньову. На території навчального закладу учні висадили алею Героїв, почесне право посадити перше дерево з іменами бердянських героїв надали Миколі Шерстньову, рідному братові Сергія[8].
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ Силовики підбили 2 танки й іншу техніку терористів. 4 військових загинули // «Українська правда», 13 червня 2014. Архів оригіналу за 31 березня 2015. Процитовано 28 липня 2017.
- ↑ Десантники з Миколаєва потрапили у засідку терористів біля кордону з Росією — є загиблі // «НикВести», 13 червня 2014 [Архівовано 7 липня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Ще двоє десантників з Миколаєва загинули в боях з терористами // «НикВести», 13 червня 2014 [Архівовано 29 липня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ У Бердянську в останню путь провели десантника, який загинув у бою у Сніжному // ТСН, 15 червня 2014. Архів оригіналу за 28 липня 2017. Процитовано 28 липня 2017.
- ↑ В Бердянську пройшло поховання військового, який загинув у ході проведення АТО // «ПроБердянськ», 17 червня 2014 [Архівовано 28 липня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ а б В Бердянську звання Почесних громадян присвоєне загиблим учасникам АТО // «ПроБердянськ», 19 лютого 2016 [Архівовано 28 липня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Указ Президента України від 26 липня 2014 року № 619/2014 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Добре діло // Сайт гімназії № 2 м. Бердянськ, 19 квітня 2016. Архів оригіналу за 28 липня 2017. Процитовано 28 липня 2017. [Архівовано 28 липня 2017 у Wayback Machine.]
Джерела
ред.- Шерстньов Сергій Андрійович [Архівовано 3 липня 2017 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті полеглих за Україну.
- Шерстньов Сергій Андрійович [Архівовано 28 липня 2017 у Wayback Machine.] // Бердянська міська рада, 14 січня 2015.
- https://censor.net.ua/resonance/393310/12_iyunya_2014_goda_pervyyi_boyi_za_saurmogilu_ogon_protivnika_na_saurmogile_byl_podavlen_ne_ponimayu [Архівовано 28 липня 2017 у Wayback Machine.] // «Цензор.нет», 15 червня 2016.