Шеїн Олександр Гаврилович

Олександр Гаврилович Шеїн (Шейн) (1910(1910), місто Київ — квітень 1980, місто Москва, тепер Російська Федерація) — радянський партійний діяч, член ВЦВК, секретар Івановського та Кримського обласних комітетів ВКП(б).

Шеїн Олександр Гаврилович
Народився	1910(1910) місто Київ
Помер	1980(1980) місто Москва
Громадянство	Росія,  СРСР
Національність	росіянин
Діяльність	державний діяч
Партія	ВКП(б)

Життєпис

Народився в родині кожумяки. У червні 1926 — жовтні 1927 року — учень слюсаря професійно-технічної школи міста Єльця.

У листопаді 1927 — липні 1928 року — слюсар залізничного депо станції Новоієрусалимська Московсько-Білорусько-Балтійської залізниці.

У 1928 році вступив до комсомолу. З липня по вересень 1928 року — слухач курсів пропагандистів при Московському комітеті ВЛКСМ.

У жовтні 1928 — червні 1929 року — піонервожатий і ліквідатор неписьменності Московського комітету ВЛКСМ у Лучинській волості Воскресенського повіту Московської губернії.

У червні 1929 — лютому 1930 року — представник районного комітету в районному політпросвітвідділі Сокольницького районного комітету ВЛКСМ Москви.

У лютому 1930 — січні 1931 року — голова місцевого комітету центрального складу, в січні — серпні 1931 року — секретар комітету ВЛКСМ Сокольницького вагоноремонтно-будівельного заводу Москви.

Член ВКП(б) з квітня 1931 року.

У вересні 1931 — січні 1932 року — технік, у січні 1932 — січні 1934 року — заступник начальника цеху, в січні 1934 — серпні 1935 року — начальник ливарного цеху Сокольницького вагоноремонтно-будівельного заводу Москви.

У серпні 1935 — березні 1936 року — завідувач відділу вищої школи Сокольницького районного комітету ВЛКСМ Москви.

У квітні — листопаді 1936 року — технік із раціоналізації Сокольницького вагоноремонтно-будівельного заводу Москви. У листопаді 1936 — вересні 1937 року — начальник ливарного цеху, з вересня по жовтень 1937 року — секретар партійного комітету Сокольницького вагоноремонтно-будівельного заводу Москви.

У жовтні 1937 — березні 1938 року — інструктор відділу керівних партійних органів ЦК ВКП(б). У березні 1938 — квітні 1939 року — відповідальний організатор відділу керівних партійних органів ЦК ВКП(б). У квітні 1939 — липні 1942 року — завідувач сектора Управління кадрів ЦК ВКП(б).

У липні 1942 — грудні 1945 року — секретар Івановського обласного комітету ВКП(б) із кадрів.

21 лютого 1946 — 8 вересня 1947 року — секретар Кримського обласного комітету ВКП(б) із кадрів.

У вересні 1947 — серпні 1950 року — слухач Вищої партійної школи при ЦК ВКП(б).

У вересні 1950 — жовтні 1955 року — інструктор відділу партійних, профспілкових і комсомольських органів ЦК ВКП(б) (ЦК КПРС).

У жовтні 1955 — квітні 1957 року — заступник головного контролера Міністерства державного контролю СРСР.

У квітні 1957 — січні 1960 року — завідувач відділу кадрів, у січні 1960 — березні 1964 року — завідувач сектора кадрів, у березні 1964 — лютому 1966 року — завідувач секретаріату Державного комітету із культурних зв'язків із зарубіжними країнами при Раді міністрів СРСР. У лютому 1966 — липні 1967 року — завідувач секретаріату Комітету із культурних зв'язків із зарубіжними країнами при Раді міністрів СРСР. У липні 1967 — березні 1968 року — заступник завідувача відділу соціалістичних країн Комітету із культурних зв'язків із зарубіжними країнами при Раді міністрів СРСР.

У квітні 1968 — квітні 1971 року — старший редактор Комітету із радіомовлення і телебачення при Раді міністрів СРСР. У квітні 1971 — січні 1978 року — старший інспектор управління кадрів Державного комітету із телебачення і радіомовлення при Раді міністрів СРСР.

З січня 1978 року — персональний пенсіонер союзного значення в Москві.

Помер у квітні 1980 року.

Джерела

• Филиппов С. Руководители центральных органов ВКП(б) в 1934—1939 гг. Справочник. — М. : РОССПЭН, 2018. (рос.)