Шили (Синявський старостинський округ)
Шили́ — село в Україні, у Синявському старостинському окрузі Збаразької міської громади Тернопільського району Тернопільської області.[1] Розташоване на річці Самчик, на північному сході району. До 2020 центр Шилівської сільської ради, якій було підпорядковане с. Діброва.
село Шили | |
---|---|
Церква Пресвятої Трійці | |
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Тернопільський район |
Тер. громада | Збаразька міська громада |
Код КАТОТТГ | UA61040150530086887 |
Основні дані | |
Населення | 570 |
Територія | 1.931 км² |
Густота населення | 295.18 осіб/км² |
Поштовий індекс | 47360 |
Телефонний код | +380 3550 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°41′30″ пн. ш. 25°58′44″ сх. д. / 49.69167° пн. ш. 25.97889° сх. д. |
Водойми | Самчик |
Відстань до районного центру |
16 км |
Найближча залізнична станція | Красносільці |
Відстань до залізничної станції |
14 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 47302, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Збараж, вул. Б. Хмельницького, 4 |
Карта | |
Мапа | |
|
Населення — 624 особи (2007).
Історія
ред.Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту.
Відоме від XVII ст.
Діяли товариства «Просвіта», «Луг», «Сільський господар», «Союз українок», «Рідна школа», «Відродження», кооператива.
12 червня 2020 року, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області», село увійшло до складу Збаразької міської громади[1].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Збаразького району, село увійшло до складу новоутвореного Тернопільського району[2].
Релігія
ред.Є церква Пресвятої Трійці (1872, кам'яна).
Пам'ятки
ред.Споруджено пам'ятники
- Тарасові Шевченку (1958, скульптор Яків Чайка),
- воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1966),
- на місці перезахоронення 36 вояків УПА (1995).
Встановлено пам'ятний хрест на честь проголошення незалежності України (1991).
Соціальна сфера
ред.Працюють ЗОШ 1-2 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, торговельний заклад.
Населення
ред.Мова
ред.Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 563 | 98.77% |
російська | 6 | 1.05% |
словацька | 1 | 0.18% |
Усього | 570 | 100% |
Мовні особливості
ред.Село розташоване на території наддністрянського (опільського) говору. До «Наддністрянського реґіонального словника» внесено такі слова та фразеологізми, вживані у Шилах: більоха («сорт білих черешень»), вічко («отвір у вулику»), воко на воко («віч-на-віч, без свідків»), чоловічок («зіниця»).
Відомі люди
ред.Народилися
ред.- Андрій Клим - педагог, літератор, громадський діяч ,
- Андрій Клим, - український військовик, підполковник Армії УНР
- педагог, військовик, сотник Армії УНР Г. Клим,
- диригенти З. Кравчук і Г. Старицький,
- Володимира Чайка (Слота) - українська оперна співачка
- ветеран війни, вчитель, громадський діяч Зеновій Слота,
- лицар Срібного хреста заслуги УПА Пастушенко Василь Романович.
Книги про село
ред.- Р. Пастушенко. «Село моє» (Т., 1996);
- А. І. Клим. «Історія однієї родини» (2005).
Галерея
ред.Примітки
ред.- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Література
ред.- Уніят В., Хомик М. Шили // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 637. — ISBN 978-966-528-279-2.
- ́Уніят В. Шили // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 314—315. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Szyły // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 648. (пол.)
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |