Вікіпедія

Шимон Окштейн

американський художник

Шимон Окштейн (англ. Shimon Okshteyn; 10 березня 1951, Чернівці — 8 квітня 2020, Нью-Йорк) — американський художник та скульптор.

Шимон Окштейн
Народження10 березня 1951(1951-03-10)[1][2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Чернівці, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть8 квітня 2020(2020-04-08) (69 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
 Нью-Йорк, Нью-Йорк, США[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна США[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
НавчанняОдеське художнє училище Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожник Редагувати інформацію у Вікіданих
Вчене званняпочесний зарубіжний член РАМd Редагувати інформацію у Вікіданих
Роботи в колекціїМузей американського мистецтва Вітні Редагувати інформацію у Вікіданих

Життєпис

ред.

Народився 10 березня 1951 року у Чернівцях в родині вихідців з єврейської землеробської колонії Кепрешть у Бессарабії. 1970 року закінчив Одеське художнє училище імені М. Б. Грекова. 1979 року переїхав до Нью-Йорку. Громадське визнання призначила серія робіт «Дівчата з обкладинок» (Cover Girl), створених художником 1984 року.

Роботи Окштейна знаходяться в колекціях Музею американського мистецтва Вітні та Бруклінського музею у Нью-Йорку. 2005 року під час виставки «Наближаючись до об'єктів» в музеї Вітні роботи Окштейна були представлені в одній експозиції з роботами таких американських художників як Джаспер Джонс, Роберт Раушенберг, Джим Дайн та Крісто.

2007 року великого успіху зазнала його виставка «Розмова з об'єктом», яка проходила в Центрі сучасного мистецтва М'АРС в Москві, пізніше переміщена в Мармуровий палац Російського музею в Санкт-Петербурзі[6].

Шимон Окштейн помер 8 квітня 2020 року у Нью-Йорку на 70-ому році життя від ускладнень, викликаних коронавірусним захворюванням COVID-19[7].

Персональні виставки (неповний список)

ред.
  • 1981 — Herter Gallery, Массачусетський університет в Емгерсті, Емгерст, Массачусетс.
  • 1987 — Museum of Fine Arts, Спрингфілд, Массачусетс.
  • 1989 — Edward Nakhamkin Fine Arts, Нью-Йорк.
  • 1990 — George Meyers Gallery, Беверлі-Гіллз, Каліфорнія.
  • 1990 — Mabat Gallery, Тель-Авів, Ізраїль.
  • 1992 — Duteurtre Gallery, Клостерс-Зернойс, Швейцарія.
  • 1993 — Margulies Taplin Gallery, Бока-Ратон, Флорида.
  • 1994 — O. K. Harris Gallery, Нью-Йорк.
  • 1994 — Cornwell Gallery, Торонто, Канада.
  • 1995 — O. K. Harris Gallery, Нью-Йорк.
  • 1995 — Le Centre d'Art Vaas, Ванс, Франція.
  • 1996 — Nasher Museum of Art at Duke university, Дарем, Північна Кароліна.
  • 1997 — O. K. Harris Gallery, Нью-Йорк.
  • 1998 — Aging Icons, O. K. Harris Gallery, Нью-Йорк.
  • 1998 — Nostalgia, Le Centre d'Art Vaas, Ванс, Франція.
  • 1999 — Robert Sanderson, Лондон.
  • 1999 — Paper Works, Elaine Benson Gallery, Бриджгемптон, Нью-Йорк.
  • 2000 — Danford Museum of Art, Фреймінггам, Массачусетс.
  • 2000 — Madison Fine Art, Нью-Йорк.
  • 2001 — Springfield Museum of Fine Arts, Спрингфілд, Массачусетс.
  • 2001 — O. K. Harris Gallery, Нью-Йорк.
  • 2002 — Galerie du Palais, Le Touquet Paris Plage, Париж.
  • 2002 — Des Les Gallery, Університет Вашингтона, Сент-Луїс, Міссурі.
  • 2003 — O. K. Harris Gallery, Нью-Йорк.
  • 2004 — Nohra Haime Gallery, Нью-Йорк.
  • 2006 — Okshteyn — After Lives: New Paintings and Sculpture, Stefan Stux Gallery, Нью-Йорк.
  • 2006 — Shimon Okshteyn — Retrospective, Російський музей, Санкт-Петербург.
  • 2007 — After Lives: Resent Work by Shimon Okshteyn, Memorial Art Gallery, Рочестерський університет, Рочестер, Нью-Йорк.
  • 2007 — «Шимон Окштейн: Розмова з об'єктом» Російський музей, Санкт-Петербург. — Центр Сучасного мистецтва «М'АРС», Москва.
  • 2008 — Reflections of Reality, Heist Gallery, Нью-Йорк.
  • 2008 — Shimon Okshteyn: Dangerous Pleasures, Stefan Stux Gallery, Нью-Йорк.
  • 2011 — Lost Christmas/Втрачене Різдво, галерея «Триумф», Москва.

Примітки

ред.
  1. ↑ Delarge J. Le Delarge — Paris: Gründ, Jean-Pierre Delarge, 2001. — ISBN 978-2-7000-3055-6
  2. ↑ Музей американського мистецтва Вітні — 1931.
  3. ↑ DACS register
  4. ↑ https://www.rah.ru/news/detail.php?ID=55759
  5. ↑ Bibliothèque nationale de France Record #16643823f // BnF catalogue général — Paris: BnF.
  6. ↑ Памяти почетного члена РАХ Шимона Окштейна (1951-2020). www.rah.ru. Архів оригіналу за 16 травня 2020. Процитовано 11 квітня 2020. [Архівовано 2020-05-16 у Wayback Machine.]
  7. ↑ Магия хищного эроса. Памяти художника Шимона Окштейна. www.svoboda.org. Архів оригіналу за 11 квітня 2020. Процитовано 11 квітня 2020.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/w/index.php?title=Шимон_Окштейн&oldid=43951034