Шипинці

село Шипинці
	Церква Різдва
Країна	Україна
Область	Чернівецька область
Район	Чернівецький район
Тер. громада	Кіцманська міська громада
Код КАТОТТГ	UA73060290110013471
Основні дані
Засноване	1359
Населення	3000
Поштовий індекс	59341
Телефонний код	+380 3736
Географічні дані
Географічні координати	48°22′39″ пн. ш. 25°45′09″ сх. д.H G O
Середня висота; над рівнем моря	181 м
Місцева влада
Карта
	Шипинці
	Шипинці
Мапа
	Шипинці у Вікісховищі

Шипи́нці — село в Україні, у Кіцманській міській громаді Чернівецького району Чернівецької області.

Легенда походження назви

Шипинці розташовані у місцевості з великою кількістю мочарів, а колись їх там було ще більше. У долинах були озерця, які утворювалися під час весняного сніготану, або ж коли випадало багато дощів. Води накопичувалося стільки, що озерця зберігалися і під час літньої спеки. Люди розповідають, що в давні часи в тих місцях дуже шипіло від нагрітої сонцем води. Звідси і назва населеного пункту Шипинці.

Географія

Шипинці розташовані у Буковинському Прикарпатті на лівому березі Пруту в долині річки Совиця.

У селі струмок Вільховець впадає у Совицю.

Археологічна пам'ятка

В період неоліту тут розселялися племена трипільської культури (IV тис. до н. е. — ІІІ тис. до н. е.. В межах стоянки Шипинці багато речей тієї епохи: мальована кераміка, людські та тваринні фігурки. Також були знахідки з бронзової (браслет, сокирка) та римської (монети) доби. Значна кількість артефактів часів входження до Антського союзу, Київської Русі та Галицько-Волинського князівства.

Розкопи в Шипинцях вели Й.Сомбати (1893), Е.Костін (1904–1914); знайдені матеріали зберігаються у Чернівецькому і Віденському (природничому) музеях.

У монографії «Schipenitz — Kunst und Geräte eines neolithischen Dorfes» («Шипинці — мистецтво та знаряддя неолітичного селища» 1937), шипинські знахідки досліджував Олег Кандиба-Ольжич.

Історія

У часи Галицько-Волинської держави зароджується територіальне утворення — Шипинська земля, назва якого пішла від населеного пункту Шипинці.

Документально вперше згадує Шипинську землю Ян Длугош в 1359 році у зв'язку з походом короля Казимира у Молдавію.

Своїм розвитком Шипинська земля завдячує тому, що ця територія була віддалена від татарських кочовиків і нею пролягав торговельний шлях зі Львова до Сучави. У зв'язку з цим в Шипинцях відбувалися регулярні великі ярмарки, на яких торгували худобою. До сьогодні то місце називається торговиця.

Після входження землі до Молдавського князівства, з Шипинської землі утворилися Чернівецька та Хотинська землі, край став називатися Буковина. Адміністративний центр перемістився в Чернівці.

З 24 серпня 1991 року село перебувало у складі Кіцманського району, Чернівецької області.

8 серпня 2017 року, в ході децентралізації та об'єднання сільських рад, село увійшло до Кіцманської міської громади.^[1]

17 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Кіцманського району, село увійшло до складу Чернівецького району.^[2]

Населення

Національний склад населення за даними перепису 1930 року у Румунії^[3]:

Національність	Кількість осіб	Відсоток
українці	3424	96,18 %
євреї	79	2,05 %
поляки	32	0,90 %
румуни	20	0,56 %
німці	5	0,14 %

Мовний склад населення за даними перепису 1930 року^[3]:

Мова	Кількість осіб	Відсоток
українська	3434	96,46 %
їдиш	76	2,13 %
польська	21	0,59 %
румунська	20	0,56 %
німецька	8	0,22 %

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[4]:

Мова	Кількість	Відсоток
українська	3036	98.70%
російська	27	0.88%
румунська	5	0.16%
вірменська	4	0.13%
білоруська	3	0.10%
інші/не вказали	1	0.03%
Усього	3076	100%

Цікаві факти

З Шипинцями пов'язана ще одна легенда. За селом є мале озеро, що дістало назву «Кругле болото». Люди вірили, що у нього немає дна. Про нього говорили так: з давніх-давен там, де є кругле болото, існувало село. Люди в цьому селі жили дуже розпусно, навіть у піст справляли різні забави. На місці «Круглого болота» була велика корчма, в якій люди пили вино та усіляко забавлялися, навіть у Великий піст (перед Великоднем). Бог розгнівався на них і покарав грішників — переповнена людьми-гуляками корчма і ціле село запалося, пішло під землю, а на цьому місці утворилося озеро «Кругле болото», недосяжне і бездонне. Мешканці Шипинців вірять, що настане час, коли озеро зникне, а село вирине.

В селі фрагментарно зберігся старий графський парк, який колись оточував садибу Мірона де Костіна. Зараз на території парку розташована досить популярна корчма «Під липами».

У середині ХІХ століття громада Шипинців мала власну символіку — печатку з гербом: зображення церковного вівтаря, на якому стоять дві свічки й хрест, увінчаний єпископською митрою; обабіч вівтаря навколішки стоять два богомольці. Герб супроводжувався написом німецькою мовою: «Siegel der Gemeinde Schippenitz» («Печатка громади Шипинці»).

В Шипинцях в центрі села збереглася мурована тридільна церква Різдва, зведена на кошти місцевого поміщика Дмитра де Костіна в 1812 р. Фундатор храму і його родина поховані на церковному подвір'ї, де збереглося вісім старих хрестів. Церква типова для Буковини: безкупольна, з невисокою дзвіницею з барочним дахом над бабинцем. Дзвіниця значно молодша за церкву: з 2003 р. А от дзвони походять з першої третини XX століття. В Першу світову старі дзвони шипинської церкви зняли, щоб відлити з них зброю. В румунські часи при церкві Різдва діяв аматорський чоловічий хор під керівництвом Ореста Масікевича, який зачаровував своїм співом чернівчан.

Зараз Шипинці славляться своїми музиками. Місцеві майстри — бажані гості на весіллях та святах по всьому краю.

Сучасність

Щороку в серпні здійснюється Хресна хода до чоловічого монастиря (УПЦ КП)^[5].

Відомі особистості

В поселенні народилися:

Арійчук Евзебій Васильович (1892—1923) — український військовий діяч, хорунжий Армії УНР.
Богданюк Ілля Васильович (1941) — український композитор, виконавець, поет.
Грекул Степан Ростиславович (1997) — український боксер, Майстер спорту міжнародного класу.
Міський Ілля Михайлович (1920—2005) — український музикант (скрипаль), композитор, педагог.
Сакалюк Олександр Васильович — лейтенант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.