Шліхта Наталя Василівна

Шліхта Наталя Василівна (нар. 1977) — кандидат історичних наук, доцент кафедри історії Національного університету «Києво-Могилянська академія», дослідниця історії церкви в радянській державі та історії радянського суспільства[2].

Шліхта Наталя Василівна
Народилася26 липня 1977(1977-07-26)[1] (47 років)
КраїнаУкраїна Україна
Національністьукраїнка
Діяльністьісторикиня
Alma materНаціональний університет «Києво-Могилянська академія»
Галузьцерковна історія в радянській державі, історія радянського суспільства.
ЗакладНаціональний університет «Києво-Могилянська академія»
Вчене званнядоцент
Науковий ступіньPh.D., кандидат історичних наук

Освіта

ред.

1998 року закінчила бакалаврську програму з історії в Національному університеті «Києво-Могилянська академія», отримавши диплом з відзнакою.

Ступінь магістра історії здобула в Центральноєвропейському університеті, на відмінно захистивши роботу за темою «The Church under Conditions of Khrushchev's Anti-Religious Of ensive: The Ukrainian Situation and Its Polish Parallel». 2000 р. — отримала ступінь магістра історії в НаУКМА, захистивши роботу на тему: «Проблема взаємовідносин Церкви та Держави на прикладі УРСР і ПНР у 50-х — 60-х рр. (порівняльний аналіз)».

Протягом 2003 року проходила навчання на теологічному факультеті Кембриджського університету (Велика Британія).

2005 року Наталя Шліхта отримала ступінь доктора філософії з історії в ЦЄУ), тема дисертації: «The Survival of the Church under Soviet Rule: A Study in the Life of the Ukrainian Exarchate of the Russian Orthodox Church, 19451971» (оцінка «summa cum laude»).

2006 року захистила кандидатську дисертацію за темою «Технології виживання Церкви в радянській державі (на прикладі Українського Екзархату Російської православної церкви, 19451971 рр.)».

В квітні 2011 Наталі Шліхті було присвоєно звання доцента.

Адміністративна та педагогічна діяльність

ред.

В жовтні — грудні 2003 року — асистента кафедри історії Центральноєвропейського університету.

Протягом вересня 2005 — серпня 2011 рр. — координатор співробітництва кафедри історії НаУКМА з Програмою академічних стипендій Інституту Відкритого суспільства (HESP/OSI Academic Fellowship Program) (Будапешт, Угорщина).

Протягом лютого 2007 — березня 2009 років викладала історію Церкви в Інституті релігійних наук св. Томи Аквінського (Київ).

Протягом 1 вересня 2005 року — 31 серпня 2007 року — асистент кафедри історії НаУКМА. 5 травня 2009 року — 3 січня 2010 року — старший викладач кафедри історії НаУКМА. З 4 січня 2010 року — доцент кафедри історії факультету гуманітарних наук.

В березні 2012 року Наталя Шліхта очолила кафедру історії Національного університету «Києво-Могилянська академія»[3].

Є членом редколегії часопису «Наукові записки НаУКМА: Історичні науки» (з грудня 2005 року).

Наукові публікації

ред.

Монографії

ред.

Посібники

ред.
  • Історія радянського суспільства: Навч. посібник / Наталя Шліхта. — К.: Видавничо-поліграфічний центр НаУКМА, 2010. — 218 с. (гриф МОН), ISBN 978-966-2410-15-0
  • Історія радянського суспільства: Методичні рекомендації та програма спецкурсу / Наталя Шліхта.– К.: НаУКМА, 2008. — 70 с.

Статті

ред.
  • Державний заповідник «Києво-Печерська Лавра» в повоєнне двадцятиліття (до питання про пам'яткоохоронну діяльність в Українській РСР) // Наукові записки НаУКМА: Історичні науки. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2007. — Т. 65. — C. 50–55 (фахове видання).
  • «Посередницька» роль Ради у справах Російської православної церкви (на матеріалах Української РСР, 1943—1965 рр.) / Н. В. Шліхта // Наукові записки НаУКМА: Історичні науки. — К.: Вид. дім «Києво-Могилянська академія», 2008. — Т. 78. — С. 39–45 (фахове видання).
  • Радянська історіографія — західна наука: дискусії навколо концепції «феодалізму» // Сторінки історії. — Київ, 2008. — Вип. 27. — С. 214—224 (фахове видання).
  • Номенклатура та її привілеї в дискусіях доби перебудови очима радянських і західних журналістів // Наукові записки НаУКМА: історичні науки. — К.: «Пульсари», 2009. — Т. 91. — С. 52–58 (фахове видання).
  • Competing Concepts of «Reunification» behind the Liquidation of the Ukrainian Greek Catholic Church // Christianity and Modernity in Eastern Europe / ed. by Bruce R. Berglund and Brian Porter-Szücs. — Budapest–New York: CEU Press, 2010. — P. 159—190.
  • Прагнучи ізолювати Церкву: до питання про характер радянської політики в релігійній сфері (1940–1980-і роки) // Історія релігій в Україні: науковий щорічник / упор. О.Киричук, М. Омельчук, І. Орлевич. — Л.: Львівський музей історії релігії; вид-во «Логос», 2010. — Кн. 1. — C. 889—897 (фахове видання).
  • Православні вірні — на захист своїх прав і своєї Церкви (на українських матеріалах кінця 1940-х — 1970-х рр.) // Наукові записки НаУКМА: Історичні науки. — К.: Видавничо-поліграфічний центр НаУКМА, 2010. — Т. 104. — С. 34–41 (фахове видання).
  • До питання про «возз'єднання» українських греко-католиків із РПЦ: позиція Московського Патріархату // Історія релігій в Україні: науковий щорічник / упор. О. Киричук, М. Омельчук, І. Орлевич. — Л.: Інститут релігієзнавства — філія Львівського музею історії релігії; вид-во «Логос», 2011. — Книга 1. — C. 580—589 (фахове видання).
  • «От традиции к современности»: православная обрядность и праздники в условиях антирелигиозной борьбы (на материалах УССР , 1950-е-1960-е гг.) // Государство, религия, церковь в России и за рубежом. 2012. — № 3-4 (30). — С. 380—407.
  • «Украинский» как «не-православный», или Как греко-католики «воссоединялись» с Русской православной церковью (1940–1960‑е гг.) // Государство, религия, церковь в России и за рубежом. 2014. - № 4. - С. 208-234.
  • Как учредить «антисоветскую организацию»: к истории Кестонского института и письма верующих из Почаева // Государство, религия, церковь в России и за рубежом. 2017. — № 1. — С. 244—267

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Бібліотека КонгресуLibrary of Congress.
  2. Наталя Шліхта на сайті кафедри історії НаУКМА. Архів оригіналу за 23 лютого 2016. Процитовано 20 вересня 2015. [Архівовано 2016-02-23 у Wayback Machine.]
  3. Завкафедрою історії Могилянки стала Наталя Шліхта. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 20 вересня 2015.

Джерела

ред.