Юрій Тишкевич
Юрій Тишкевич (1596, Віштинець — 7 січня 1656, Домново) — релігійний і державний діяч Великого князівства Литовського, канонік краківський і віленський, суфраган віленський (1627), єпископ жемайтський (1634 — 1649) і віленський (1649 — 1656).
| Юрій Тишкевич | |
|---|---|
 | |
| 24-й Єпископ Жемайтський | |
| 1634 — 1649 | |
| Попередник | Мельхіор Ельяшевич Гейш |
| Наступник | Петро Парчевський |
| 18-й Єпископ Віленський | |
| 1649 — 1656 | |
| Попередник | Абрагам Война |
| Наступник | Єжи Кароль Завиша |
| Народився | 1596[1][2]  Віштинець, Вилкавишкіс |
| Помер | 7 січня 1656 або 17 січня 1656[3] Домново, Прусське герцогство |
| Похований | Собор святих Станіслава і Владислава (Вільнюс) |
| Відомий як | католицький священник |
| Країна | Велике князівство Литовське і Річ Посполита |
| Alma mater | Вільнюський університет |
| Рід Тишкевичі | |
| Батько | Ян Остафій Тишкевич |
| Мати | Софія Вишневецька |
| Професія | священник |
| Релігія | католицтво |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
ред.Представник литовського магнатського роду Тишкевичів герба «Леліва». Син воєводи берестейського Яна Остафія Тишкевича (1571 — 1631) і княгині Софії Вишневецької. Мав братів Антонія Яна, Казимира, Кшиштофа і Феліціяна.
Навчався в єзуїтських академіях у Вільнюсі, Любліні, Познані та Кракові.
Канонік краківський, з 1626 — віленський.
17 травня 1627 отримав сан титулярного єпископа метонського і суфрагана віленського.
19 грудня 1633 призначений ординарієм Жемайтським.
25 червня 1634 Юрій Тишкевич зведений в сан єпископа жемайтського.
Дбав про розвиток шкіл в Жемайтії, чотири рази проводив єпархіальні синоди (1636, 1639, 1643 і 1647).
У 1637 створив Кальварію в містечку Жемайчіу-Кальварія, де заснував домініканський монастир.
У 1632 освятив домініканський костел в Сейнах.
У 1638 Юрій Тишкевич призначений посланцем польського короля і великого князя литовського Владислава IV Вази до папи римського Урбана VIII, від якого отримав почесний титул прелата.
У 1645 керував католицькою делегацією в Торуні на релігійному диспуті між протестантами і католиками про примирення християнських течій.
9 грудня 1649 Юрій Тишкевич призначений єпископом віленським, організував єпархіальний синод, провів ревізію парафій. Напочатку польсько-шведської війни перебрався в Кенігсберг .
Джерела
ред.- Вялікае княства Літоўскае: Енциклапедия. У 3 т. / Ред. Г. П. Пашкоў и інш. Т. 2: Кадецкі корпус - Яцкевіч. - Мн. : Беларуская Енциклапедия, 2005. - 788 с .: іл. - ISBN 985-11-0378-0 .
- Nitecki P. Biskupi Kościoła w Polsce: w latach 965-1999 // Słownik biograficzny. Wyd. 2. - Warszawa, 2000.. ISBN 83-211-1311-7 . - S. 458-459.
- TYSZKIEWICZOWIE
- ↑ NUKAT — 2002.
- ↑ MAK
- ↑ Dr. Constant v. Wurzbach Tyszkiewicz, Georg (gest. 1656) // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 48. — S. 197.