Вікіпедія

Янн Марденборо

британський професійний автогонщик

Янн Марденборо (англ. Jann Mardenborough; нар. 9 вересня 1991, Дарлінгтон, Велика Британія) — британський професійний автогонщик.

Янн Марденборо
Марденборо в 2014 році
ГромадянствоВелика Британія
Народився9 вересня 1991 (33 роки)(19910909)
Дарлінгтон, Дарем, Англія
Старти40
Перемоги1
Подіуми3
Поули0
Найшвидші кола4
Найкраще місце4-те в 2016 (GT300)
12-те в 2018 (GT500)
Попередні серії
2017
2016
2015
2015
2014–2015
2013–2014
2013
2012
2012
2011
2011		Super Formula
Japanese Formula 3
FIA WEC
GP2
GP3 Series
Toyota Racing Series
FIA European Formula 3
British GT Championship
Blancpain Endurance Series
GT4 European Cup
Britcar 24hr

У 2011 році став третім і наймолодшим переможцем конкурсу GT Academy — конкурсі віртуальних гонок на PlayStation, в якому 90 000 учасників змагалися за шанс потрапити у професійний автоспорт[1]. В якості нагороди отримав можливість взять участь у гонці «24-години Дубаю» від компанії Nissan, на якій зайняв третє місце в своїй категорії. Згодом постійно брав участь у британському чемпіонаті GT, європейському чемпіонаті Формули-3 та серії GP3. Також брав участь у 24 годинах Ле-Мана, де фінішував третім у категорії LMP2 під час свого дебюту в 2013 році. Виступав за Nissan Motorsports у Чемпіонаті світу з перегонів на витривалість 2015 FIA, але команда вийшла зі змагання після однієї гонки через неконкурентоспроможний автомобіль.

Відтоді брав участь у гонках у Японії, головним чином у чемпіонатах Super GT та Super Formula. У 2016 році виграв гонку і був претендентом на титул у класі GT300 Super GT, а також посів друге місце в японській F3. У 2017 році піднявся до вищого класу GT500, де брав участь у перегонах до кінця 2020 року.

Життєпис

ред.
 
Марденборо грає в Gran Turismo 5 на симуляторі перегонів у 2013 році

Марденборо народився в Дарлінгтоні, в родині англійського футболіста Стіва Марденборо[2][3]. Більшу частину свого дитинства провів у Кардіффі.

На відміну від багатьох автогонщиків, Марденборо не має великого послужного списку в картингу[4]. Хоча він брав участь у гонках з восьми до одинадцяти років на картодромі в Кардіффіі, після закриття траси у його сім'ї не вистачило фінансів для продовження захоплення автоспортом[5].

У 2011 році взяв участь у GT Academy — конкурсі, що проводиться компаніями Nissan і Sony, в якому за допомогою віртуальних гонок на PlayStation визначався переможець, що отримує шанс потрапити до професійного автоспорту. Марденборо обійшов 90 000 учасників[6][7][8] і як нагороду за титул був заявлений компанією Nissan на участь у гонці «24 години Дубаю», де посів третє місце у своєму класі[9]. У 2012 році Марденборо отримав місце у кокпіті GT3 у Британському чемпіонаті GT. Разом з Алексом Банкомбом виграв одну гонку та посів шосте місце у заліку GT3. Він також взяв участь у чотирьох гонках Blancpain Endurance Series.

У 2013 році компанія Nissan вирішила залучити Марденборо до участі у гонках формульного типу[10]. Спочатку він взяв участь у сезоні Toyota Racing Series у Новій Зеландії, закінчивши сезон на десятому місці. Потім Марденборо було запрошено до команди Carlin для участі в Чемпіонаті Європи Формули-3 2013[11]. Він чотири рази фінішував в очках, а за підсумками сезону став найгіршим гонщиком Carlin, посівши 21 місце. Крім того, Марденборо виступав за Carlin у Британській Формулі-3 2013 року. У цьому чемпіонаті він посів шосте місце, а його найкращим результатом стала друга позиція. Окрім участі у гонках «Формули», Марденборо в 2013 році взяв участь у гонці «24 години Ле-Мана» у рамках FIA World Endurance Championship FIA (WEC) у складі команди Greaves Motorsport. Разом з Міхаелем Круммом та Лукасом Ордоньєсом він посів дев'яте та третє місця (після дискваліфікації команди G-Drive Racing) у класі LMP2. У 2013 році Марденборо також знову брав участь у гонках Blancpain Endurance Series і у двох заїздах піднімався на подіум у своєму класі.

 
Марденборо за кермом в складі команди Arden International під час сезону GP3 2014

На початку 2014 року Марденборо знову взяв участь у Toyota Racing Series, виступаючи за команду Giles Motorsport. Виграв три гонки і загалом сім разів фінішував на подіумі. Набравши 782 очки, за підсумками сезону він посів друге місце, поступившись Ендрю Тангу. Потім отримав місце у команді Arden International на сезон серії GP3[12]. Марденборо виграв одну гонку і посів дев'яте місце у загальному заліку як найкращий пілот команди. Крім того, він знову виступав за команду OAK Racing в «24 годинах Ле-Мана» і провів по одній гонці в Об'єднаному чемпіонаті спортивних автомобілів (USCC) та Британському чемпіонаті GT. В 2015 Марденборо перейшов у команду Carlin в рамках серії GP3[13]. Зайняв дев'яте місце в загальному заліку, показавши два треті місця як свої найкращі результати. Коли на змаганнях серії GP2 у 2015 році у Carlin з'явився вільний кокпіт, Марденборо був заявлений у серію GP2 замість серії GP3[14]. Крім того, він пропустив фінальний гоночний вікенд серії GP3. Також, Марденборо запропонували заводський кокпіт у команді Nissan Motorsports для участі в чемпіонаті світу з гонок на витривалість FIA 2015[15]. Команда не брала участі у серії до третьої гонки «24 години Ле-Мана» і згодом знялася з чемпіонату. Марденборо також брав участь у гонках чемпіонату VLN Endurance Championship Nürburgring 2015 року. На ділянці траси Flugplatz його автомобіль втратив керування і вилетів із траси, вдарившись у пагорб, на якому було кілька глядачів. В результаті одна людина загинула і ще двоє отримали травми[16]. Сам Марденборо майже не постраждав[17].

З 2017 року виступав за команду Toyota в японській серії Super Formula. У 2017 та 2018 роках також виступав за команду Impul у Super GT. У 2019 році виступав за команду Kondo Racing[18].

Екранізації

ред.

Марденборо став співпродюсером, каскадером і консультантом у фільмі «Ґран Туризмо» (2023), який розповідає про його кар'єру та особисте життя і дав дозвіл творцям фільму включити його аварію 2015 року на трасі Нюрбургринг, в результаті якої загинула людина. За його словами це «було б ведмежою послугою для глядачів, якщо б це не було там»[19]. Роль Марденборо виконав британський актор Арчі Мадекве[20].

Примітки

ред.
  1. ↑ Glenday, Craig (2013). Guinness World Records 2014. с. 217. Aged 19 at the time of his win, Jann is the youngest GT Academy winner.
  2. ↑ Jann Mardenborough. gran-turismo.com. Архів оригіналу за 16 березня 2013. Процитовано 5 березня 2013.
  3. ↑ Giles Richards (29 квітня 2012). From gamer to racing driver. guardian.co.uk. Архів оригіналу за 4 грудня 2013. Процитовано 5 квітня 2013.
  4. ↑ Jann Mardenborough - GT Academy - gran-turismo.com. web.archive.org. 16 березня 2013. Архів оригіналу за 16 березня 2013. Процитовано 9 жовтня 2023. {{cite web}}: Недійсний |deadurl=unfit (довідка)
  5. ↑ Giles Richards (29 квітня 2012). From gamer to racing driver. guardian.co.uk. Архів оригіналу за 4 грудня 2013. Процитовано 5 квітня 2013.
  6. ↑ From GT5 Champ to Racing Pro. Eurogamer.net (англ.). 31 липня 2012. Архів оригіналу за 25 серпня 2023. Процитовано 25 серпня 2023.
  7. ↑ Evans, Andrew (19 липня 2023). Jann Mardenborough's Original Driving Rig is a Gran Turismo Movie Easter Egg. GTPlanet (амер.). Архів оригіналу за 25 серпня 2023. Процитовано 25 серпня 2023.
  8. ↑ Greer, Jordan (8 серпня 2013). Jann Mardenborough on Sim Racing, Real Racing, Le Mans, & More. GTPlanet (амер.). Архів оригіналу за 25 серпня 2023. Процитовано 25 серпня 2023.
  9. ↑ 2011 Europe - GT Academy. gran-turismo.com (англ.). Архів оригіналу за 23 серпня 2023. Процитовано 23 серпня 2023.
  10. ↑ Jann Mardenborough fährt in der F3-Meisterschaft. gran-turismo.com. 26 лютого 2013. Архів оригіналу за 23 березня 2013. Процитовано 5 березня 2013.
  11. ↑ Marion Rott (21 лютого 2013). Formel 3 EM — Carlin gibt Fahrer-Großaufgebot bekannt. Motorsport-Magazin.com. Архів оригіналу за 8 березня 2013. Процитовано 21 лютого 2013.
  12. ↑ Allen, Peter (17 лютого 2014). Mardenborough completes Arden GP3 trio with Red Bull support. Formula Scout (амер.). Архів оригіналу за 11 червня 2023. Процитовано 9 жовтня 2023.
  13. ↑ Allen, Peter (18 березня 2015). Nissan announce Carlin GP3 deal for Mardenborough. Formula Scout (амер.). Архів оригіналу за 6 травня 2023. Процитовано 9 жовтня 2023.
  14. ↑ Allen, Peter (2 вересня 2015). Jann Mardenborough handed Carlin GP2 seat for Monza. Formula Scout (амер.). Архів оригіналу за 6 травня 2023. Процитовано 9 жовтня 2023.
  15. ↑ Nissan holt Krumm und zwei Eigengewächse in den LMP1. Motorsport-Total.com (нім.). Процитовано 9 жовтня 2023.
  16. ↑ Spectator killed in Nurburgring endurance race accident. BBC Sport. 28 березня 2015. Архів оригіналу за 24 березня 2016. Процитовано 25 червня 2017.
  17. ↑ Brederlow, Sönke (29 березня 2015). Nach Unfall: Nordschleifen-Verbot für GT3-Boliden - NLS. Motorsport-Magazin.com (нім.). Архів оригіналу за 9 жовтня 2023. Процитовано 9 жовтня 2023.
  18. ↑ Nissan Announces Super GT Programme From Yokohama. www.dailysportscar.com. Архів оригіналу за 7 травня 2023. Процитовано 9 жовтня 2023.
  19. ↑ Jann Mardenborough: Leaving my fatal Nurburgring crash out of Gran Turismo movie would have been disservice to audience. Driving.co.uk from The Sunday Times (брит.). 3 серпня 2023. Процитовано 7 серпня 2023.
  20. ↑ New Gran Turismo biopic film based off son of former Darlington footballer. The Northern Echo (англ.). 7 серпня 2023. Процитовано 7 серпня 2023.

Посилання

ред.
 
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Янн Марденборо
Отримано з https://uk.wiki.x.io/w/index.php?title=Янн_Марденборо&oldid=41669034