Вікіпедія

Ян Мукаржовський

чеський літературознавець

Ян Мукаржовський (чеськ. Jan Mukařovský; 11 листопада 1891 року, Пісек, Богемське королівство, Австро-Угорщина — 8 лютого 1975 року, Прага, Чехословацька СР) — чеський естетик, літературознавець, лінгвіст. Академік Чехословацької академії наук (1951[8] або 1952[9]).

Ян Мукаржовський
чеськ. Jan Mukařovský
Народився11 листопада 1891(1891-11-11)[1][2][…]
Пісек, Чехія[4][5][6]
Помер8 лютого 1975(1975-02-08)[1][2][…] (83 роки)
Прага, Чехословаччина[2][5][6]
ПохованняСтржешовицький цвинтар
Країна Чехословаччина
Діяльністьписьменник, педагог, викладач університету, літературний критик, літературознавець, мовознавець, філософ, мистецтвознавець, aesthetician, педагог, науково-педагогічний працівник
Alma materФакультет мистецтв Карлового університету[4]
ЗакладКарлів університет
Університет Коменського
Institute of Czech Literature, Czech Academy of Sciencesd
Посадаректор Карлового університетуd
Відомі учніFelix Vodičkad
Членствопрезидія[d][7]
президія[d] (невідомо)[7]
ПартіяКомуністична партія Чехословаччини
Нагороди
CMNS: Ян Мукаржовський у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мукаржовський.

Автор праць з естетики театру, кіно, образотворчого мистецтва, архітектури[8]. «Визнаний класик естетичної думки» (Юрій Лотман)[9].

Життєпис

ред.

У 1915 році Ян Мукаржовський закінчив Карло-Фердинандів університет у Празі[8].

З 1929 року викладав естетику в Карловому (Чеському) і Братиславському університетах[9]. З 1938 року — професор естетики Чеського університету (з 1945 — Карлів університет) і Університету імені Коменського в Братиславі. У 1948—1953 роках — ректор Карлового університету[8].

У 1951—1962 роках — директор Інституту чеської літератури Чехословацької Академії наук[8][9].

Внесок у науку

ред.

Ян Мукаржовський — один з найбільших представників чеського структуралізму, який заклав основи семіологічного підходу до аналізу художнього тексту. Випробував вплив феноменологічного методу Едмунда Гуссерля, ідей Фердинана де Сосюра, російської формальної школи, а також празької школи естетики, що спиралася на естетичні теорії Йоганна Гербарта. У 1926 році увійшов до Празького лінгвістичного гуртка, ставши його активним учасником[8].

Найбільше значення мають роботи 1930-1940-х років, в яких Мукаржовський досліджував знакову природу мистецтва і своєрідність художньої мови різних його видів, приділяючи увагу, на відміну від російських формалістів, питанням соціального функціонування тексту: «Загальні принципи та розвиток чеської вірша нового часу» («Obecné zásady a vývoj novočeského verśe», 1934), «Передмова до чеського перекладу „Теорії прози“ Віктора Шкловського» («K českému překladu Šklovského Teorie prózy», 1934), «Естетична функція, норма і естетична цінність як соціальні факти» («Estetická funkce, norma a hodnota jako sociální fakty», 1936), «Мистецтво як семиологический факт» («Uméní jako sémiologický fakt», 1936), «Про поетичній мові» («O jazyce básnickém», 1940) та інші[8].

Бібліографія

ред.

Праці

ред.
  • Obecné zásady a vývoj novočeského verśe, 1934.
  • K českému překladu Šklovského Teorie prózy, 1934.
  • Estetická funkce, norma a hodnota jako sociální fakty, 1936.
  • Uméní jako sémiologický fakt, 1936.
  • O jazyce básnickém, 1940.

Видання чеською мовою

ред.
  • Kapitoly z české poetiky. Praha, 1948. Dl 1-3.
  • Studie z estetiky. Praha, 1966.
  • Cestami poetiky a estetiky. Praha, 1971.
  • Studie z poetiky. Praha, 1982.

Видання іншими мовами

ред.
  • Ис­сле­до­ва­ния по эс­те­ти­ке и тео­рии ис­кус­ст­ва / Составление Ю. М. Лотмана и О. М. Малевича, вступительная статья Ю. М. Лотмана, перевод с чешского В. О. Каменской, комментарий Ю. М. Лотмана и О. М. Малевича. — М.: Искусство, 1994. — 606 с. — (История эстетики в памятниках и документах / Председатель редколлегии А. Я. Зись). — ISBN 5-210-01299-9.
  • Структуральная поэтика. — М.: Языки славянской культуры, 1996. — ISBN 5-88766-052-X.

Примітки

ред.
  1. ↑ а б Енциклопедія Брокгауз
  2. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  3. ↑ а б Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  4. ↑ а б Studenti pražských univerzit 1882–1945
  5. ↑ а б The Fine Art Archive — 2003.
  6. ↑ а б regional database of the Pilsen City Library
  7. ↑ а б Morée P., Piškula J. (unspecified title) — (untranslated), 2015. — С. 187.
  8. ↑ а б в г д е ж Мукаржовский, Ян [Архівовано 28 квітня 2019 у Wayback Machine.] // Большая российская энциклопедия: [в 35 т.] / гл. ред. Ю. С. Осипов. — М. : Большая российская энциклопедия, 2004—2017.
  9. ↑ а б в г НФЭ, 2010.

Література

ред.
  • Лотман Ю. М. Ян Мукаржовский — теоретик искусства // Мукаржовский Я. Ис­сле­до­ва­ния по эс­те­ти­ке и тео­рии ис­кус­ст­ва / Составление Ю. М. Лотмана и О. М. Малевича, вступительная статья Ю. М. Лотмана, перевод с чешского В. А. Каменской, комментарий Ю. М. Лотмана и О. М. Малевича. — М.: Искусство, 1994. — ISBN 5-210-01299-9.
  • Лотман Ю. М. Ян Мукаржовский — теоретик искусства // Мукаржовский Я. Структуральная поэтика. — М.: Языки славянской культуры, 1996. — С. 7—31.
  • Мукаржовский [Архівовано 28 квітня 2019 у Wayback Machine.] / К. М. Долгов // Новая философская энциклопедия: в 4 т. / пред. науч.-ред. совета В. С. Стёпин. — 2-е изд., испр. и доп. — М. : Мысль, 2010. — 2816 с.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/w/index.php?title=Ян_Мукаржовський&oldid=42833096