Ян Тарновський (примас)
Ян Тарновський гербу Роля (нар. 1550 чи 4 січня 1552, Тарново — пом. 14 вересня 1604/1605, Лович) — польський римо-католицький і державний діяч; секретар королівський, референдар великий коронний (1581—1591), підканцлер коронний (1591—1598); єпископ познанський (1598—1600), куявсько-поморський (1600—1603), архієпископ Ґнєзненський і примас Польщі та Литви (1603—1605).
| Ян Тарновський (примас) пол. Jan Tarnowski | ||
.PNG) | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1598 — 1600 | ||
| Конфесія: | католицтво | |
| Церква: | римо-католицька церква | |
| Попередник: | Лукаш Косцелецький | |
| Наступник: | Вавжинець Гослицький | |
| ||
| 1600 — 1603 | ||
| Попередник: | Єронім Роздражевський[pl] | |
| Наступник: | Пйотр Тиліцький | |
| ||
| ||
| 1603 — 1605 | ||
| Попередник: | Станіслав Карнковський[pl] | |
| Наступник: | Бернард Мацейовський | |
| Діяльність: | дипломат, католицький священник, державний діяч, католицький єпископ 
| |
| Народження: | 1550
| |
| Смерть: | 1605 Лович, Республіка Польща
| |
| Похований: | Cathedral Basilica of the Assumption of the Blessed Virgin Mary, Łowiczd
| |
| Династія: | Тарновські гербу Роля | |
| Батько: | Пйотр Тарновський | |
| Посада: | канонік влоцлавський, краківський; пробст влоцлавський, крушвицький, краківський, ленчицький; королівський секретар, регент, коронний референдар і підканцлер | |
Життєпис
ред.Народився Ян, за різними даними, 1550 року[1][2] чи 4 січня 1552 року[3], у Тарново в сім'ї хорунжого познанського (1580–1582) Пйотра Тарновського та Анни з Рокшицьких.
Спочатку здобув домашню освіту, 1564 року був відправлений до єзуїтського колегіуму у Відні, звідки виїхав на навчання до Італії[1].
Політична кар'єра
ред.Ян Тарновський, завдяки рекомендації Станіслава Карнковського[pl], посідав ряд державних посад: королівського секретаря, регента[4], референдаря коронного (1581—1591)[5], підканцлера коронного (1591—1598)[6]. Супроводжував короля у поїздці до Швеції 1592 року, коли Сигізмунд III мав після смерті свого батька посісти шведський трон[7].
Церковна кар'єра
ред.Церковна кар'єра Яна Тарновського спочатку була пов'язана з двором Куявсько-Поморського єпископа Станіслава Карнковського, завдяки якому отримав посаду місцевого каноніка, а 1579 року став пробстом влоцлавським і крушвицьким. Був також краківським каноніком (1580) і пробстом (1589), пробстом ленчицьким (1589)[1].
Завдяки зусиллям короля, 1590 року примас Карнковський призначив Тарновського своїм коад'ютором з правом спадкоємності. Проте Святий Престол виступив проти. Наступні шість років духовна кар'єра Тарновського завмерла, а перелом відбувся лише 1597 року, коли він був преконізований на Познанського єпископа. Вступити на посаду він зміг лише в січні наступного року. Під час свого єпископства у Познані він опікувався відновленням катедри в Острові Тумському та розширенням місцевого єпископського палацу[1][4][7].
1600 року Тарновський став Куявсько-Поморським єпископом, що призвело до його відходу від державних справ. Управляючи Куявсько-Поморською дієцезією, він прибудував каплицю Пресвятої Діви Марії до місцевого катедрального костелу у Влоцлавеку[1].
Після смерті примаса Карнковського, за підтримки короля Сигізмунда ІІІ, Ґнєзненська капітула 30 жовтня 1603 року обрала Яна Тарновського архієпископом. 29 березня 1604 року він отримав папську конфірмацію, а 5 червня провів інгрес[1].
Ян Тарновський, як найближчий сподвижник першого Вази на польському троні, підтримував Сигізмунда III у прагненні зміцнити королівську владу. Завдяки одруженню монарха з Анною Австрійською він сподівався на тісніші стосунки з Габсбургами[1], хоча спочатку не підтримував цей шлюб[8]. Примас, підтримуючи короля, виступав проти політики канцлера Яна Замойського[1].
У своєму заповіті він передав Ґнєзненському собору 400 дукатів на золоту чашу та інші літургійні речі, Ловицькій колегіаті та іншим костелам — літургійне вбрання та необхідний матеріал для його виготовлення[1]. Помер Ян Тарновський 14 вересня 1604[9][1] чи 1605[3][2][7] року у резиденції архієпископа в Ловичі[10], похований у місцевому колегіальному костелі.
Примітки
ред.- ↑ а б в г д е ж и к л Jan Tarnowski. Prymas Polski. Процитовано 08.07.2022.
- ↑ а б Tarnowski Jan. Encyklopedia PWN. Процитовано 08.07.2022.
- ↑ а б Archbishop Jan Tarnowski. Catholic hierarchy. Процитовано 08.07.2022.
- ↑ а б Kasper Niesiecki, Herbarz polski Kaspra Niesieckiego powiększony dodatkami z późniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych i wydany przez Jana Nep. Bobrowicza: T. 9, Lipsk, 1842, s. 50.
- ↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 136.
- ↑ Urzędnicy dawnej Rzeczypospolitej XII—XVIII wieku: spisy. T. X, Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV—XVIII wieku: spisy / pod red. Antoniego Gąsiorowskiego ; oprac. Krzysztof Chłapowski [et al] ; Polska Akademia Nauk. Biblioteka Kórnicka. Instytut Historii. Kórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992, s. 110.
- ↑ а б в Jerzy Łobos (2014). Poczet Prymasów Polskich (1417–2014) (PDF). Katolickie Stowarzyszenie "Civitas Christiana" Oddział Okręgowy w Lublinie. Процитовано 08.07.2022.
- ↑ Konstancja Austriaczka (królowa Polski 1605-1631). TwojaHistoria.pl. Encyklopedia. Процитовано 08.07.2022.
- ↑ Kasper Niesiecki, Herbarz polski Kaspra Niesieckiego powiększony dodatkami z późniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych i wydany przez Jana Nep. Bobrowicza: T. 9, Lipsk, 1842, s. 51.
- ↑ Ks. Jan Korytowski: Dzieje prymasów Polski. Poznań 2005, tom XIII, s. 31.
Література
ред.- Marceli Kosman, Między tronem a ołtarzem, Poznań 2000, ISBN 83-7272-017-7.
Посилання
ред.- Archbishop Jan Tarnowski. Catholic hierarchy. Процитовано 08.07.2022.
- Jan Tarnowski h. Rola. Biogramy.pl. Polski Portal Biograficzny. Процитовано 08.07.2022.
- Jan Tarnowski. Prymas Polski. Процитовано 08.07.2022.