Ярков Олександр Іванович
Олекса́ндр Іва́нович Ярков (нар. 22 серпня 1972 Бармашове, Жовтневий район, Миколаївська область — 10 грудня 2014 Луганське, Артемівський район, Донецька область) — солдат Збройних Сил України, учасник російсько-української війни.
| Ярков Олександр Іванович | ||
|---|---|---|
 Солдат | ||
 | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 22 серпня 1972 Бармашове, Жовтневий район, Миколаївська область, Українська РСР,  СРСР | |
| Смерть | 10 грудня 2014 (42 роки) Луганське, Бахмутський район, Донецька область,  Україна | |
| Військова служба | ||
| Роки служби | 2014 | |
| Приналежність | Україна | |
| Вид ЗС |  Сухопутні війська | |
| Рід військ |  Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | ||
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
Короткий життєпис
ред.Олександр Іванович Ярков народився 22 серпня 1972 року у селі Бармашове Жовтневого району Миколаївської області. Все життя прожив у селі Добре Баштанського району Миколаївської області.
Закінчив Добренську загальноосвітню школу та Кіровоградський технікум радіоелектроніки. Працював майстром телевізійної апаратури, працівником Укрзалізниці: Миколаївської дистанції сигналізації і зв'язку та Миколаївського ДЕПО.
В РА служив у 56-й десантно-штурмовій бригаді. Під час служби в РА перебував на кордоні з Афганістаном.
З липня 2014-го — доброволець; водій, 42-й окремий мотопіхотний батальйон — 57-ма окрема мотопіхотна бригада. Розвідник, кільканадцять разів був на території, зайнятій терористами, діставши розвіддані.
10 грудня 2014-го загинув під час виконання бойового завдання біля Луганського.
Похований у селі Добре, Баштанський район. Останню дорогу Олександру встелили квітами. Без Олександра лишилися мама, дружина, двоє дітей.
Нагороди та вшанування
ред.- Указом Президента України № 311/2015 від 4 червня 2015 року, «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1].
- 22 лютого 2018 року в Миколаївській дистанції сигналізації та зв'язку відкрили меморіальну дошку[2].
- Вшановується в меморіальному комплексі «Зала пам'яті», в щоденному ранковому церемоніалі 10 грудня[3][4].
Примітки
ред.- ↑ Указ Президента України від 4 червня 2015 року № 311/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ В Миколаївській дистанції сигналізації та зв’язку відкрили меморіальну дошку загиблому в АТО залізничнику. info.uz.ua. Процитовано 10 грудня 2020.
- ↑ В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Офіційний сайт Міністерства оборони України. Архів оригіналу за 10 грудня 2021. Процитовано 10 грудня 2021.
- ↑
Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 10 грудня на YouTube
Джерела
ред.- Ярков Олександр Іванович [Архівовано 19 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті загиблих
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |