Ясне (Тернопільський район)

Ясне́ — село в Україні, у Бережанській міській громаді Тернопільського району Тернопільської області. Розташоване на заході району. Було підпорядковане Куропатницькій сільській раді. Село, утворене в результаті об'єднання хуторів Гайок і Сеньків (1954 р.).

село Ясне
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Тернопільський район
Тер. громада	Бережанська міська громада
Код КАТОТТГ	UA61040030210088694
Облікова картка	Ясне
Основні дані
Засноване	1954
Населення	▼ 13 (2014)
Територія	0.280 км²
Густота населення	107.14 осіб/км²
Поштовий індекс	47516
Телефонний код	+380 3548
Географічні дані
Географічні координати	49°28′40″ пн. ш. 25°4′28″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	379 м
Відстань до районного центру	12 км
Найближча залізнична станція	Бережани
Відстань до залізничної станції	12 км
Місцева влада
Адреса ради	47501, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, м. Бережани, вул. Банкова, 3
Карта
Ясне
Ясне
Мапа
Ясне у Вікісховищі

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Бережанської міської громади.

Географія

Село розташоване на лівому березі річки Ценівка, лівої притоки Золотої Липи басейну Дністра за 10 км від районного центру і найближчої залізничної станції Бережани.

Для села характерний помірно континентальний клімат. Ясне розташоване у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.

Історія

Хутір Гайок

За переказами, місцина, на якій розташований хутір Гайок (відомий з XIX століття), була володінням священика із с. Шибалин. Назва хутора походить від посади першого поселенця — охоронця панських дібров, гайового Юрка Івашківа. Саме він був першим жителем хутора. Згодом тут поселилася родина Козаків. У 1930–1940 рр. на хуторі проживало 16 українських сімей; діяла філія товариства «Рідна школа» (1935–1939 рр.), яка об'єднувало 12 осіб (голова Василь Козак, писар Степан Білик); при ній працювали бібліотека, хор, самоосвітній гурток, гуртувалися музиканти, ткачі й шевці.

Протягом 1947–1948 рр. більшовики виселили у Сибір жителів хутора Гайок Миколу Косовського і Гната Лему; в 1950 р. — Степана Білика. На Великдень 1948 р. в бою з відділом МДБ загинула підпільниця «Настя».

У 1949 р. на хуторі – 15 дворів, 51 особа.

Хутір Сеньків

На хутір Сеньків перші поселенці прибули, за переказами, у середині 19 ст. Першими власниками його були Синявські, від яких, імовірно, й походить назва. І хоча з часом хутір переданий у власність інших маґнатів (Потоцьких), назва залишилася. До Першої світової війни Сеньків (15 дворів) разом із фільварком належав орендаторові Берешу.

В 1914 р. підрозділ російської армії спалив фільварок; Береш утік до Бережан. Улітку 1916 р., з наближенням фронту, форналів (наймитів) евакуювали до Микулинців; у Сеньків вони й орендатор Береш повернулися 1917 р.

У 1921 р. землі на хуторі розпарцелювали між 45 сім'ями польських колоністів. Хуторяни, які до цього часу жили в Сенькові, перебралися до Бережан. На фільварку осів пан Глас, котрий купив у Береша будинок і 40 га землі.

Від 1929 р. на хуторі працювала чотирикласна школа, де навчали польською мовою.

30 січня 1940 р. зі Сенькова виселено у Сибір усіх польських господарів, а 6 березня цього ж року почали вивозити й українські сім'ї — Бунів, Вовків, Куцілів, Подільчуків, Стефінівих. Унаслідок так званого «розкуркулення» на хуторі залишилося з господарями тільки два обійстя. Решта стояли пусткою до 1942 р., коли за наказом німецького командування сюди переселено з-під Яворова і Рави-Руської (нині Львівська область) 8 сімей (оскільки там був розташований полігон).

У 1945 р. фільварок розібрали, і радянська влада знову почала арешти. Після війни школа на хуторі працювала до 1955 року.

У 1949 р. Сеньків приєднали до колгоспу с. Комарівка; 1950 р. хутори Сеньків, Вірлів і Гайок об'єднали в самостійне господарство (голова правління Д. Куціль). У 1951 р. колгосп приєднали до господарства с. Куропатники; у 1990-х рр. майно та землі розпайовані.

Після ліквідації Бережанського району 19 липня 2020 року село увійшло до Тернопільського району.

Населення

Населення — 24 особи (2007), 27 (2014). Дворів — 16.

Галерея

• 
  Дорога в село
• 
  Капличка біля села
• 
  Сільські оселі
• 
  Сільський пейзаж
• 
  Краєвид біля села

Література

• Ковальков Ю. Ясне // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 695. — ISBN 978-966-528-279-2.
• Синютка М., Федус О., Федечко М. Ясне // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 1 : А — Й. — С. 450. — ISBN 978-966-457-228-3.