Ястрябик
Ястря́бик (пол. Jastrzębik) — село в Польщі, на Лемківщині, у гміні Мушина Новосондецького повіту Малопольського воєводства. Населення — 491 особа (2011[1]).
Село
.jpg) Координати 49°24′07″ пн. ш. 20°54′19″ сх. д. / 49.401944444444° пн. ш. 20.905277777778° сх. д.
|
Розташування
ред.
Село розміщене на висоті коло 550 м на берегах потоку Ястрябик — правої притоки Мушинки, на схилах хребта Яворини. Знаходиться на території Попрадського ландшафтного парку.
Історія
ред.Село Ястрябик закріпачене в 1577 році за волоським правом єпископом Пйотром Мишковським, привілеєм наданим Петру Тиліщакові з Криниці. Це закріпачення русинського (українського) населення Лемківщини з використанням волоського права польські історики сміховинно трактують як «волоську колонізацію». Греко-католицьку парафію легалізував у 1651 році краківський єпископ РКЦ Петро Гембицький.
З листопада 1918 по січень 1920 село входило до складу Лемківської Республіки.
До середини XX ст. в регіоні переважало лемківсько-українське населення. У 1939 році з 580 жителів села — усі 580 українці.[2] До 1945 р. в селі була дочірня греко-католицька церква парафії Злоцьке Мушинського деканату (до 1791 р. — самостійна парафія)[3], метричні книги велися з 1784 року..
Після Другої світової війни Лемківщина, попри сподівання лемків на входження в УРСР, була віддана Польщі, а корінне українське населення примусово-добровільно вивозилося в СРСР. Згодом, у період між 1945 і 1947 роками, в цьому районі тривала боротьба між підрозділами УПА та радянським військами. Ті, хто вижив, 1947 року під час Операції Вісла були ув'язнені в концтаборі Явожно або депортовані на понімецькі землі Польщі[4]
У 1975—1998 роках село належало до Новосондецького воєводства.
Пам'ятки
ред.В селі збереглася церква святого Луки з 1856 року (ймовірно на місці давнішої церкви, яка існувала ще до 1651 року), після 1947 року перетворена на костел. У церкві знаходяться іконостас зламу XVIII—XIX ст. і сім ікон з XVI ст.
В долині Ястрябика є Джерело святого Луки з природною вуглекислою мінеральною водою.
Також наявні тут мофети з температурою до 100 градусів.
Демографія
ред.Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 236 | 66 | 151 | 19 |
| Жінки | 255 | 69 | 153 | 33 |
| Разом | 491 | 135 | 304 | 52 |
Джерела
ред.- Jastrzębik // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1882. — Т. III. — S. 503. (пол.)(пол.)
Примітки
ред.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ястрябик
- ↑ а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — С. 54.
- ↑ Шематизм греко-католицького духовенства апостольської Адміністрації Лемківщини, с. 90-92 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 березня 2016. Процитовано 24 червня 2016.
- ↑ Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок. Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 16 червня 2017.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
.
Див. також
ред.- Apokryf Ruski [Архівовано 3 серпня 2020 у Wayback Machine.](пол.)
|
Це незавершена стаття про Малопольське воєводство. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |