Яцків Богдан Васильович

Яцків Богдан Васильович
Яцків Богдан Васильович;
Загальна інформація
Народження	14 лютого 1919; с. Верхня, Калуський район, Івано-Франківська область
Смерть	6 березня 1949 (30 років); с. Сваричів, Рожнятівський район, Івано-Франківська область
Військова служба
Приналежність	Українська держава (1941)
Вид ЗС	УПА ОУН
Війни / битви	Друга Світова війна
Командування
Референт СБ Калуського окружного проводу ОУН
	весна 1945 — літо 1948
Референт СБ Карпатського крайового проводу ОУН
	грудень 1948 — березень 1949
Попередник	Лівий Володимир
Наступник	Твердохліб Микола Дмитрович
Нагороди та відзнаки

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Яцків.

Яцків Богдан Васильович (Псевдо:«Денис», «Сафрон», «Софрон», «172б»; 14 лютого 1919, с. Верхня, Калуський район, Івано-Франківська область — 6 березня 1949, с. Сваричів, Рожнятівський район, Івано-Франківська область) — лицар Бронзового хреста заслуги УПА.

Життєпис

Народився 14 лютого 1919 р. в с. Верхня Калуського повіту Західно-Української Народної республіки.^[1]

Освіта середня. Член ОУН (1944). У підпіллі з 1943 р. Співробітник референтури СБ з 1944 р. Референт СБ Калуського повітового/надрайонного проводу ОУН (1943—1945), командир боївки СБ Калуського окружного проводу ОУН (1945).

Референт СБ Калуського окружного проводу ОУН (весна 1945 — літо 1948). Заступник референта СБ (08.1948-12.1948) Володимира Лівого «Митаря», референт СБ (12.1948-03.1949) Карпатського крайового проводу ОУН.

Загинув у криївці в с. Сваричів, Рожнятівський район. Похований у братській могилі воїнів УПА на старому цвинтарі в м. Калуш.

Братська могила воїнів УПА

Доля родини

Батьки — Анастасія Іванівна і Василь Григорович 2.12.1948 заарештовані і засуджені 28.05.1949 Особливою нарадою при МДБ СРСР на 10 р. ув'язнення^[2]. Дружина — Самарик Ольга «Тетяна» загинула 5.12.1948 в бункері в числі групи Володимира Лівого «Митаря»^[3],тоді МДБ відібрало дворічного сина Богдана і він зник безслідно. Доньку Оксану 1940 р.н. вдалося переховати в родича у Львові.

Нагороди

Відзначений Бронзовим хрестом заслуги (2.09.1948).

Див. також

Джерела та література

ГДА СБУ. — Ф. 13. — Спр. 376. — Т. 60. — Арк. 265.
Федун Петро-«Полтава». Концепція Самостійної України. Том 2. Документи і матеріали / упоряд. і відп. ред. М. В. Романюк; Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича НАН України; Центр незалежних історичних студій. — Львів, 2013. — С. 826.
Когут Микола. Герої не вмирають. Книга 3. [Архівовано 6 лютого 2020 у Wayback Machine.] — Калуш : ПП «Артекс», 2002. — С. 23-27.

Примітки

↑ Державний архів Івано-Франківської області, ф. 631, о. 8, спр. 79, с. 200, № 7.
↑ Реабілітовані історією. Івано-Франківська область, кн. 2 — с. 807 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 жовтня 2021. Процитовано 23 лютого 2020.
↑ В с. Топільське вшанували повстанське подружжя, яке загинуло у вирі боротьби за Україну. Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 23 лютого 2020.

Це незавершена стаття про вояка або воячку УПА.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Державний архів Івано-Франківської області, ф. 631, о. 8, спр. 79, с. 200, № 7.

[2] Реабілітовані історією. Івано-Франківська область, кн. 2 — с. 807 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 жовтня 2021. Процитовано 23 лютого 2020.

[3] В с. Топільське вшанували повстанське подружжя, яке загинуло у вирі боротьби за Україну. Архів оригіналу за 13 лютого 2020. Процитовано 23 лютого 2020.

[1]

[2]

[3]