Ящурка піщана

вид плазунів
(Перенаправлено з Ящірка різнобарвна)
Ящурка піщана
Ящурка піщана з піщаних арен Придінців'я
Ящурка піщана з піщаних арен Придінців'я
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Підтип: Черепні (Craniata)
Інфратип: Хребетні (Vertebrata)
Надклас: Щелепні (Gnathostomata)
Зауропсиди (Sauropsida)
Діапсиди (Diapsida або Sauria)
Archosauria
Надряд: Лепідозаври (Lepidosauria)
Ряд: Лускаті (Squamata)
Підряд: Ящірки (Lacertilia)
Родина: Ящіркові (Lacertidae)
Підродина: Lacertinae
Рід: Ящурка (Eremias)
Вид: Ящурка піщана
Eremias arguta
(Pallas, 1773)
Мапа поширення виду Eremias arguta (жовтим)
Мапа поширення виду Eremias arguta (жовтим)
Посилання
Вікісховище: Eremias arguta
Віківиди: Eremias arguta
EOL: 794758
ITIS: 1155238
МСОП: 157260
NCBI: 80426

Ящурка піщана[1][2] (Eremias arguta) — вид плазунів (Reptilia) з підкласу лускатих (Squamata, Lepidosauria), єдиний в Україні представник багатовидового роду Eremias.

Етимологія

ред.

Грецьке слово «Eremias» говорить про солітарний спосіб існування, маючи відношення до Єремії й натякаючи на усамітнене місце або пустелю.

Інші назви виду — "ящірка різнобарвна", "ящірка різнокольорова" (ці назви нерідко вживаються для номінативної форми виду, яка є яскраво забарвленою), а також ящурка різнобарвна[3][4][5][6] ящурка пустельна[7]. Як родову назву інколи використовують "Ящірка" ("Фауна України", том. 7: Земноводні та Плазуни) або "ящурка".

Опис

ред.

Ящірка середнього розміру, до 19 см завдовжки. Довжина тулуба з головою (L.) сягає 97 мм. Хвіст (L.cd.) відносно короткий: відношення L./ L.cd. становить 0,7—1,09. Число спинної луски навколо середини тулуба (Sq.), без урахування черевних щитків, становить 37—64. Навколо 9—10 кілець хвоста 20—31 луска. Верхньохвостова луска гладенька або слаборебриста. Число стегнових пор 5—15, їх ряд звичайно не доходить до колінного згину.

Число горлової луски по середній лінії від нижньощелепного щитка до середини коміра (G.) 20—33. Підочний щиток не торкається краю рота. П'ятий нижньощелепний щиток звичайно не торкається нижньогубних щитків. Лобно-носовий щиток 1, його довжина звичайно менше ширини. Надочні щитки не відділені рядом зерняток від лобного і лобно-тім'яного щитків. Між передлобними щитками додаткових щитків звичайно немає.

Забарвлення

ред.

Основний фон тулуба зверху сірий з оливковим, буруватим або зеленуватим відтінком, часто відповідає субстрату, на якому ящірки проживають. Найпоширенішим є 4 типи малюнка спини: 1) неправильні темно-сірі або чорні поперечні плями і смуги; 2) поздовжні ряди світлих крапок і рисок, між якими розташовані темні плями; 3) овальні світлі, облямовані чорним світлі плями, розташовані більш-менш правильними поперечними рядами; 4) рідкі світлі й темні плями, витягнуті на тулубі звичайно в поперечному напрямі. Черево сірувато-біле.

Поширення

ред.

Вид поширений від північно-східної Румунії на заході до південно-західної Монголії та північно-західного Китаю на сході, до Туреччини та Ірану на півдні. Широко розповсюджений у степових зонах Молдови, України, європейської Росії, північного Кавказу, Казахстану, країн Середньої Азії та Монголії.

В Україні вид поширений у степовій та лісостеповій (рідше) смугах. Найчисленніші популяції поширені на піщаних аренах лівобережжя Дніпра та лівобережжя Придінців'я.

 
Ящурка піщана, острів Джарилгач
 
Ящурка піщана, Бердянська коса

Підвиди

ред.

Вид поділяють на 6 підвидів, які розрізняють за типами забарвлення і пропорціями тіла.

вид Eremias arguta

  • підвид E.a.arguta (Pallas, 1773) — мешкає в західному Казахстані
  • підвид E.a.deserti (Gmelin, 1789) — займає всю західну частину ареалу від річки Урал на сході до східної частини Північного Кавказу на південному заході
  • підвид E.a.transcaucasica (Darevsky, 1953) — населяє східне Закавказзя
  • підвид E.a.uzbekistanica (Chernov, 1934) — Узбекистан і прикордонні регіони Туркменістану, південного Казахстану, Киргизстану і Таджикистану
  • підвид E.a.darevskii (Tsaruk, 1986) — Іссик-Кульська улоговина в Киргизстані
  • підвид E.a.potanini (Bedriaga, 1912) — живе в районі, прилеглому до озера Балхаш і улоговині Зайсан в Республіці Казахстан.

Охорона

ред.

Вид занесений до Червоних Книг Монголії, Туркменістану, Вірменії та Молдови.

Примітки

ред.
  1. İ. В. Скільський, Н. А. Смірнов, О. М. Клітін. Земноводні та плазуни у живленні плазунів Чернівецької області // Праці Українського герпетологічного товариства, №1: 91–94, 2008
  2. Загороднюк І. Наземні хребетні України та їх охоронні категорії // Довідник для семінарів з зоології, екології, та охорони природи.- Ужгород, 2004 PDF [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  3. Соболенко Л.Ю. Біорізноманітність дунайського біосферного заповідника (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 17 вересня 2016. Процитовано 22 квітня 2015.
  4. Інститут зоології ім. І.І.Шмальгаузена НАН України. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 22 квітня 2015.
  5. Зіненко О.І. Плазуни лівобережного лісостепу України (Поширення, Морфологія, таксономія, біологія, екологія)
  6. В. Л. Булахов, В. Я. Гассо, О. Є. Пахомов Біологічне різноманіття України. Дніпропетровська область. Земноводні та плазуни (Amphibia et Reptilia) Видавництво ДНУ 2007 [1] [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  7. Шевченко C.М. Структура угруповань дрібних наземних хребетних у відкритих та обліснених біотопах степової зони України

Література

ред.
  • Атлас пресмыкающихся Северной Евразии / Ананьева Н. Б., Орлов Н. Л., Даревский И. С. и др. — СПб. : Зоолог. ин-т РАН, 2004. — 232 с. (с. 13, 94—95). — ISBN 5-98092-007-2
  • Определитель земноводных и пресмыкающихся фауны СССР / Банников А. Г., Даревский И. С., Ищенко В. Г. и др. — М. : Просвещение, 1977. — 415 с. (с. 167, 178—180, 365)
  • Банников А. Г., Даревский И. С., Рустамов А. К. Земноводные и пресмыкающиеся СССР : справочник-определитель. — М. : Мысль, 1971. — 596 с. (с. 164—166)
  • Куриленко В. Е., Вервес Ю. Г. Земноводные и пресмыкающиеся фауны Украины. Справочник-определитель. — К. : Генеза, 1998. — 208 с. (с. 124—127). — ISBN 966-504-231-9
  • Пащенко Ю. Й. Визначник земноводних та плазунів УРСР. — К. : Рад. школа, 1955. — 148 с. (с. 109—110)
  • Фауна України. Т. 7. Земноводні та плазуни / Таращук В. І. — К. : Наук. думка, 1959. — 246 с. (с. 191—1193)

Посилання

ред.