Вікіпедія

3-тя окрема бригада спеціального призначення (РФ)

військова частина
(Перенаправлено з 3-я окрема гвардійська бригада спеціального призначення (Росія))
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 3-тя бригада.

3-тя окрема гвардійська Варшавсько-Берлінська Червонопрапорна орденів Суворова, Кутузова, Жукова бригада спеціального призначення (3 ОБрСпП, в/ч 21208)[4] — з'єднання військ спеціального призначення Збройних сил Російської Федерації чисельністю у бригаду. Дислокується в Тольятті. Підпорядковане Головному розвідувальному управлінню Генерального Штабу Російської Федерації.

3-тя окрема бригада спеціального призначення
рос. 3-я отдельная гвардейская бригада специального назначения
Нарукавний знак бригади
На службі1992 — т.ч.
КраїнаРосія Росія
Належність ГРУ РФ
Вид Сухопутні війська РФ
ТипВійська спеціального призначення
Чисельністьбригада, ~ 1,600 бійців[1]
ДислокаціяТольятті
Річниці26 березня
ВійниГромадянська війна в Таджикистані
Перша чеченська війна
Війна в Косово
Друга чеченська війна
Збройна агресія проти України
НагородиРосійська гвардія Орден Суворова III степеня
ЗванняВаршавсько-Берлінська
Командування
Поточний
командувач		гвардії полковник
Сергій Щепін[2][3]
Медіафайли на Вікісховищі

Військовослужбовці 3-ї окремої гвардійської бригади спеціального призначення брали участь в захопленні та окупації Криму, після чого брали участь у боях на Донбасі.[3]

Історія

ред.
Див. також: 3-тя окрема гвардійська бригада спеціального призначення (СРСР)

Після розпаду СРСР у 1992 році 3-тя окрема гвардійська бригада спеціального призначення Радянської армії перейшла до складу Збройних сил Російської Федерації.

Громадянська війна в Таджикистані

ред.
Докладніше: Громадянська війна в Таджикистані

З 28 вересня по 24 листопада 1992 року оперативна група зі складу бригади брала участь у бойових діях в Таджикистані. Солдати бригади забезпечували розгортання 201-ї мотострілецької дивізії, охороняли військові та державні об'єкти, прикривали евакуацію американського посольства, супроводжували колони з гуманітарними вантажами.

Перша чеченська війна

ред.
Докладніше: Перша чеченська війна

17 січня 1995 року 1-й батальйон (509-й озСпП) 3-й бригади за допомогою літаків Іл-76 був перекинутий в Моздок, після чого на БМП-1 висунувся колоною на Ханкалу.

Батальйон займався розвідкою околиць міста Аргун, в тому числі виявив брід, по якому надалі переправлялася техніка для оточення міста. У районі села Комсомольське батальйон штурмом брав висоту, контрольовану противником.

У ніч з 20 на 21 березня 1995 року батальйон спільно з розвідротою 165-го полку морської піхоти захопили висоту 236,7 (гора Гойти-Корт), так почалася операція з роззброєння формувань в районі населених пунктів Аргун і Мескер-Юрт.

Надалі загін воював під Гудермесом і Шалі. З 31 травня 1995 року загін був виведений до місця постійної дислокації.

Війна в Косово

ред.
Докладніше: Косовська війна

Зведений загін бригади брав участь у миротворчій місії в Косові з липня 1999 року по жовтень 2001 року.

У 2001 році на базі бригади проводилися змагання з тактико-спеціальної підготовки на першість Збройних Сил Російської Федерації за участю представників збройних сил Білорусі.

Друга чеченська війна

ред.
Докладніше: Друга чеченська війна

Підрозділи бригади брали участь у бойових діях з квітня 2002 року по січень 2007 року.

 
Бригада на параді, 9 травня 2011

З 21 липня 2001 року на базі 1-го батальйону бригади був сформований зведений загін, який до листопада 2004 року забезпечував охорону російських представництв в столиці Афганістану Кабулі.

У 2007 році 512-й окремий загін спеціального призначення брав участь у навчаннях «Мирна місія».

У 2010 році бригада передислокована з Рощинського в Тольятті (Центральний військовий округ), де розмістилася у військовому містечку розформованого Тольяттинского військово-технічного інституту.

Збройна агресія Росії проти України

ред.
Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014)

Військовослужбовці 3-ї окремої гвардійської бригади спеціального призначення перебували на території України починаючи з березня 2014 року. Саме 3-тя бригада була задіяна для штурму авіабази Бельбек 22 березня 2014 року.[5][6] Потім підрозділи бригади деякий час дислокувались в окупованому Російською Федерацією Криму.[3]

Докладніше: Російська інтервенція до Криму (2014) та Анексія Криму Росією (2014)

Після анексії Росією Криму спецназівців 3-ї бригади перекинули на Донбас і розмістили в Луганську.[7] У боях за Луганський аеропорт брали участь бійці 3-ї бригади спецпризначення. Встановлено особи двох військовослужбовців, що брали участь у штурмі аеропорту 31 серпня 2014 року — Патока Олександр і військовослужбовець на прізвище Кривко.[8][9]

Докладніше: Війна на сході України та Бої за Луганський аеропорт

Бійці бригади також брали участь у боях за Дебальцеве. Спецпризначенець Кривко був поранений під Санжарівкою.[9]

Докладніше: Бої за Дебальцеве
  Зовнішні відеофайли
  Допит полоненого диверсанта - сержанта Александрова Олександра Анатолієвича розвідниками 92-ї бригади[10]
  Пояснення громадянина РФ сержанта ГРУ Олександра Александрова (eng), Служба безпеки України[11]
  Затриманий в Луганській області сержант Александров. Інтерв'ю кореспонденту російської «Нової газети»[12][13]

16 травня 2015 року приблизно о 14:30 в зоні проведення АТО у районі Луганської ТЕС (м. Щастя Луганської області) сталося бойове зіткнення між підрозділом 92-ї окремої механізованої бригади (виконує завдання по охороні станції) з диверсійно-розвідувальною групою (чисельністю до 30 осіб) сил спеціального призначення ЗС РФ. У ході бою загинув боєць 92-ї бригади Вадим Пугачов[14] та було поранено і взято в полон двох членів ДРГ, російських військовослужбовців, капітана ЗС Росії Єрофєєва Євгена Володимировича і сержанта Александрова Олександра Анатолієвича. У затриманих вилучено автомат АК (російського виробництва) та спеціальна 9-мм снайперська гвинтівка «Винторез».[15] Затриманих доставлено до міської лікарні м. Краматорська Донецької області. У результаті допиту співробітниками ДКР зазначених осіб встановлена їхня приналежність до кадрового складу 3-ї окремої гвардійської бригади спеціального призначення ГРУ ГШ ЗС РФ. Додатково встановлені факти, що підтверджують російське громадянство затриманих, зокрема, їхні адреси проживання, навчання та роботи (в минулому), а також дані про близьких родичів, які проживають в РФ. За свідченнями капітана Єрофєєва Є. В. та сержанта Александрова О. А., вони прибули на підконтрольну бойовикам територію в березні 2015 р. у складі підрозділу своєї бригади і виконували бойові розвідувально-диверсійні завдання проти сил АТО. Бойовий наказ ДРГ під командуванням капітана Єрофєєва передбачав:

  • проведення засідок та нападів на сили АТО;
  • виявлення та знищення живої сили і техніки Збройних сил України;
  • мінування території та встановлення фугасів поблизу населених пунктів і на шляхах руху сил АТО;
  • кінцева мета — підготовка до збройного захоплення міста Щастя[3].

16 травня ДРГ, зокрема, було поставлено завдання провести розвідку території Луганської ТЕС, з'ясувати стан її охорони для подальшого захоплення підрозділами бойовиків «ЛНР».[16][17][18][19][20]

Докладніше: Бій з диверсантами ГРУ РФ під Щастям
Див. також: Список російських військовослужбовців, що потрапили в полон в Україні під час АТО

Після захоплення в полон російських спецназівців, бойовики 2-го армійського корпусу розпочали мінометний обстріл, намагаючись таким чином знищити і українських вояків, й полонених росіян.[21][15]

Оприлюднено фото документів, виданих «ЛНР» для прикриття участі військових РФ в конфлікті.[22]

Російський інтернет-ресурс «Газета.ru.» відмовився від них, назвавши «бійцями народної міліції».[23][24]

За даними Генштабу ЗСУ, після взяття у полон двох бійців 3-ї бригади спецназу ГРУ ГШ ЗС РФ інші військовослужбовці цієї частини 17.05.2015 були терміново виведені з зайнятих терористами міст Брянка і Луганська та перекинуті назад в Росію.[25][26][3]

17 травня 2015 року підрозділи 3-ї окремої бригади спеціального призначення терміново виведені з території України, тимчасово захопленої бойовиками «ЛНР», до Росії.[3][27]

Після проведеної оперативної роботи вдалося задокументувати деталі організації підрозділів вторгнення.

Встановлені СБУ військовослужбовці 3-ї окремої гвардійської бригади спеціального призначення ГРУ ГШ РФ, що брали участь у військових діях на території України[3][27]:

  • підполковник рос. Парфенчик В.
  • майор рос. Антонов А. Ю.
  • майор рос. Анцыгин К. Ю.
  • майор рос. Бугаев В. А.
  • майор рос. Ларин А. В.
  • майор рос. Тангаев И.
  • капітан рос. Андреев И. С.
  • капітан рос. Григорьев А. А.
  • капітан рос. Жалнин А. В.
  • капітан рос. Леонов А. О.
  • капітан рос. Лукьянов Е. А.
  • капітан рос. Медведев В. М.
  • капітан рос. Одинцов В. В.
  • капітан рос. Попов В.
  • капітан рос. Попов В. П.
  • капітан рос. Родионов С. А.
  • капітан рос. Чувилин С. А.
  • ст. лейтенант рос. Абрамов А. И.
  • ст. лейтенант рос. Алинов А. Х.
  • ст. лейтенант рос. Горелов Д. В.
  • ст. лейтенант рос. Капустин Р. С.
  • ст. лейтенант рос. Кобец И. С.
  • ст. лейтенант рос. Комиссаров В. А.
  • ст. лейтенант рос. Котышев И. М.
  • ст. лейтенант рос. Луконин Е. П.
  • ст. лейтенант рос. Холодов Е. А.
  • ст. лейтенант рос. Юкаев С. В.
  • лейтенант рос. Семенов М. А.
  • ст. прапорщик рос. Беляев Е. В.
  • ст. прапорщик рос. Зотов С. В.
  • ст. прапорщик рос. Киргизов А. Ю.
  • ст. прапорщик рос. Малышева Т. В.
  • ст. прапорщик рос. Поженин С. Ю.
  • ст. прапорщик рос. Телков А. А.
  • прапорщик рос. Бугаева Т.
  • прапорщик рос. Гаврилов А. А.
  • прапорщик рос. Зорин Д. Е.
  • прапорщик рос. Клочков В. Н.
  • прапорщик рос. Румянцев Н. Ю.
  • прапорщик рос. Сергеева Е. А.
  • прапорщик рос. Симакин В. А.
  • прапорщик рос. Суханов Д. В.
  Зовнішні відеофайли
  "Не вбивайте мене я росіянин". Як Бійці 92-й ОМБр взяли в полон двох російських спецназівців ГРУ.

За період від березня 2014 року по травень 2015 року було принаймні 4 ротації особового складу бійців 3-ї окремої гвардійської бригади, що перебували на території України, під час кожної з котрих на Україну було введено приблизно по 200 військовослужбовців[7].

Задокументовано такі факти перебування підрозділів 3-ї окремої гвардійської бригади на території України:

Остання ротація підрозділів 3-ї окремої гвардійської бригади в Україні виглядала так:

  • 19 березня 2015 року батальйонна група 2-го батальйону 3-ї окремої бригади спеціального призначення в кількості близько 220 бійців прибула на аеродром міста Міллерово Ростовської області РФ;
  • 20 березня 2015 року з польового табору, розміщеного у населеному пункті Долотинка[ru], розпочато перекидання особового складу групи на територію України. Термін «відрядження» — до червня 2015 року;[3][27]
  • 26 березня 2015 року капітан Єрофєєв та сержант Александров в складі батальйонної групи перейшли російсько-український кордон[29];
  • 16 травня 2015 року капітан Єрофєєв та сержант Александров потрапили в український полон;
  • 17 травня 2015 року підрозділи 2-го батальйону, розташовані у містах Луганськ та Брянка, піднято по тривозі та терміново виведені на територію Росії;[30][3][27]
  • 18 травня 2015 року військово-транспортний літак Іл-76 з аеродрому «Міллерово» в екстреному порядку евакуював бійців 3-ї бригади до Самари.[3][27]
  Зовнішні відеофайли
  Пояснення громадянина РФ капітана ГРУ Євгена Єрофєєва (eng), Служба безпеки України.[11]
  Затриманий в Луганській області диверсант капітан Єрофєєв. Інтерв'ю кореспонденту «Нової газети»[12][13]
  О чем врут пленные спецназовцы из Тольятти ГРУ ГШ РФ в Украине /Ерофеев,Александров

2-й батальйон 3-ї окремої гвардійської бригади спеціального призначення під час перебування в Україні в період з 19.03.2015 по 17.05.2015 мав таку структуру[3][27][31]:

  • командир (тимчасовий виконувач обов'язків[32]) 2-го батальйону — майор Напольських Костянтин Миколайович, випускник КВВКУ[ru][32], позивний «Фагот», у його підпорядкуванні близько 220 бійців, а саме:

30 вересня 2022 року група військовослужбовців бригади була знищена під час відступу російських військ з Лиману. Дослідники Російської служби Бі-бі-сі відзначили підтвердження у відкритих джерелах загибелі як мінимум дев'ятьох вояків і одного важко пораненого[33].

Склад бригади

ред.
  • управління бригади (в/ч 21208);
  • 330-й окремий загін спеціального призначення (рос. отдельный отряд специального назначения, ооСпН) (2-й батальйон, в/ч 33473);
  • 501-й окремий загін спеціального призначення;
  • 503-й окремий загін спеціального призначення (в/ч 21209);
  • 509-й окремий загін спеціального призначення (1-й батальйон, в/ч 21353);
  • 510-й окремий загін спеціального призначення;
  • 512-й окремий загін спеціального призначення;
  • школа молодших спеціалістів (шмс);
  • рота матеріального забезпечення (рос. рота материального обеспечения, рмо);
  • рота спеціального озброєння (рос. рота специального вооружения, рсв), (в 2000-му році відтворена);
  • авторота;

День частини — 26 березня.

Командування

ред.
  • гвардії підполковник Чернецький Олександр Артемович (січень 1992 — вересень 1995);
  • гвардії полковник Козлов Володимир Андрійович (вересень 1995 — серпень 2003);
  • гвардії полковник (з 2005 — генерал-майор) Керса Олексій Миколайович (серпень 2003 — липень 2010);
  • гвардії полковник Щепін Сергій Анатолійович (липень 2010 — теперішній час).

Втрати

ред.
Докладніше: Втрати 3-ї окремої бригади спеціального призначення (РФ)

За відкритими джерелами, бригада перебуває у числі тих, що зазнали найбільших втрат з числа підрозділів армійського спецназу, який брав участь у війні проти України. На квітень 2023 року бригада втратила щонайменше 60 солдатів та офіцерів[34][35].

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 15 квітня 2015. Процитовано 19 травня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  2. ↑ Затриманий у Щасті ГРУшник: Я військовий РФ, на Донбасі з 6 березня [Архівовано 24 травня 2015 у Wayback Machine.], Українська правда, 17 травня 2015
  3. ↑ а б в г д е ж и к л м н СБУ оприлюднила фотографії та імена спецназівців Росії, які воюють на Донбасі проти України [Архівовано 23 травня 2015 у Wayback Machine.], Радіо Свобода, 22 травня 2015
  4. ↑ Юрченко, Юрий (23 травня 2015). Войсковая часть 21208 (3-я ОБрСН). Воинские части России (ru-RU) . Процитовано 16 серпня 2022.
  5. ↑ Російські окупанти в Бельбеку пішли на штурм. Українська правда. Архів оригіналу за 14 квітня 2017. Процитовано 13 травня 2017.
  6. ↑ "Вежливость" и эпоха ССО России. Военполит (рос.). Архів оригіналу за 24 травня 2017. Процитовано 13 травня 2017.
  7. ↑ а б Россия вывела из Украины бригаду ГРУ, чтобы скрыть ее присутствие от наблюдателей — СБУ [Архівовано 25 травня 2015 у Wayback Machine.], «Зеркало недели», 21.05.2015
  8. ↑ Експорт державного тероризму РФ: кадрові найманці від Донбасу до Сирії - InformNapalm.org (Українська). InformNapalm.org (Українська) (укр.). 19 жовтня 2016. Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 21 жовтня 2016.
  9. ↑ а б Флеш-рояль. Солдат із 3-ї бригади спецпризначення ГРУ РФ розкрив усі карти - InformNapalm.org (Українська). InformNapalm.org (Українська) (укр.). 28 травня 2015. Архів оригіналу за 22 жовтня 2016. Процитовано 21 жовтня 2016.
  10. ↑ "Я военнослужащий Российской Федерации": Допрос пленного сержанта 3-й бригады спецназа РФ Александрова. ВИДЕО, сайт «Цензор.НЕТ», 17.05.2015
  11. ↑ а б СБУ опубликовала видео со свидетельствами захваченных под Счастьем российских спецназовцев, «Зеркало недели», 19.05.2015
  12. ↑ а б «Приказа применять оружие не было» [Архівовано 2020-07-01 у Wayback Machine.], Спецкор «Новой газеты» Павел Каныгин, 22.05.2015
  13. ↑ а б Пленные россияне дают все новые доказательства для Нюрнберга-2 над Путиным. ВИДЕО, UAinfo, 22.05.2015. Архів оригіналу за 25 травня 2015. Процитовано 25 травня 2015.
  14. ↑ В бою з російськими спецназівцями загинув військовий 92-ї бригади Вадим Пугачов [Архівовано 24 травня 2015 у Wayback Machine.], gazeta.ua,17 травня 2015
  15. ↑ а б Аби приховати свою участь в окупації України російські артилеристи відкрили вогонь по російській розвідгрупі, яка потрапила у засідку [Архівовано 23 травня 2015 у Wayback Machine.], офіційний сайт МО України, 18.05.2015
  16. ↑ Полонені російські спецпризначенці всіх здали (фото, відео). 17.05.2015, 19:43. Архів оригіналу за 21 травня 2015. Процитовано 25 травня 2015.
  17. ↑ Затриманий у Щасті ГРУшник: Я військовий РФ, на Донбасі з 6 березня. 17.05.2015, 20:20. Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 25 травня 2015.
  18. ↑ Офицеры российского спецназа Е. Ерофеев и А. Александров взяты в плен в бою под Счастьем. ФОТО [Архівовано 20 травня 2015 у Wayback Machine.], сайт Цензор. НЕТ, 17.05.2015
  19. ↑ Пленные российские военные, капитан 3-й бригады спецназа Ерофеев и сержант Александров, дали показания, как их бригада воюет против Украины. ФОТО [Архівовано 20 травня 2015 у Wayback Machine.], сайт Цензор. НЕТ, 17.05.2015
  20. ↑ «Я военнослужащий Российской Федерации»: Допрос пленного сержанта 3-й бригады спецназа РФ Александрова. ВИДЕО [Архівовано 26 липня 2016 у Wayback Machine.], сайт Цензор. НЕТ, 17.05.2015
  21. ↑ Пленные спецназовцы из РФ должны понести уголовную ответственность за свои поступки, — Селезнев [Архівовано 20 травня 2015 у Wayback Machine.], сайт Цензор. НЕТ, 17.05.2015
  22. ↑ Документы прикрытия пленных российских спецназовцев Ерофеева и Александрова. ФОТО [Архівовано 20 травня 2015 у Wayback Machine.], сайт Цензор. НЕТ, 17.05.2015
  23. ↑ Россия отказалась от своих пленных спецназовцев: "Это «ополченцы» [Архівовано 20 травня 2015 у Wayback Machine.], сайт Цензор. НЕТ, 17.05.2015
  24. ↑ Ополченцы заявили, что задержанные на Украине «россияне» являются военнослужащими ЛНР [Архівовано 19 травня 2015 у Wayback Machine.], сайт «Газета.ru.», 17.05.2015
  25. ↑ Российские спецназовцы срочно покидают Брянку, — Генштаб [Архівовано 22 травня 2015 у Wayback Machine.], сайт Цензор. НЕТ, 18.05.2015
  26. ↑ Генштаб ЗСУ: російські спецпризначенці терміново залишають місто Брянка, що на Луганщині [Архівовано 23 травня 2015 у Wayback Machine.], офіційний сайт МО України, 18.05.2015
  27. ↑ а б в г д е СБУ представила новые доказательства участия военных ГРУ РФ в агрессии против Украины [Архівовано 25 травня 2015 у Wayback Machine.], «Зеркало недели», 21.05.2015
  28. ↑ Очередной прокол 3-й бригады спецназа ГРУ РФ [Архівовано 23 липня 2015 у Wayback Machine.], сайт «InformNapalm.org», 2.07.2015
  29. ↑ От «бойцов ГРУ» открестились документально [Архівовано 23 липня 2015 у Wayback Machine.], Газета.Ru, 21.07.2015
  30. ↑ Спешный отвод части российского спецназа из Луганска связан с угрозой бунта – спецназовец 3-й ОБр СпН ГРУ РФ [Архівовано 23 липня 2015 у Wayback Machine.], сайт «InformNapalm.org», 22.05.2015
  31. ↑ «Третья бригада спецназа из Тольятти базируется в Луганске. Состав — три роты по четыре группы», — СБУ опубликовала видео допроса российских ГРУшников, попавших в плен. ВИДЕО [Архівовано 22 травня 2015 у Wayback Machine.], сайт «Цензор. НЕТ», 19.05.2015
  32. ↑ а б OSINT: найдена информация о командире отряда захваченных спецназовцев ГРУ [Архівовано 23 липня 2015 у Wayback Machine.], 20.05.2015
  33. ↑ "Кинули в мясорубку". Элитная бригада ГРУ понесла серьезные потери при отступлении из Лимана. BBC News Русская служба (рос.). Процитовано 4 жовтня 2022.
  34. ↑ “Кинули в мясорубку”. Элитная бригада ГРУ понесла серьезные потери при отступлении из Лимана. BBC News Русская служба. Процитовано 4 жовтня 2022.
  35. ↑ Погибающий спецназ: что известно о потерях России в Украине за 14 месяцев войны. BBC News Русская служба. Архів оригіналу за 30 квітня 2023. Процитовано 30 квітня 2023.

Джерела

ред.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/w/index.php?title=3-тя_окрема_бригада_спеціального_призначення_(РФ)&oldid=43166593