4-й Вільський провулок (Житомир)
4-й Вільський провулок — провулок у Богунському районі міста Житомира.
4-й Вільський провулок Україна  | |
|---|---|
| Населений пункт | Житомир |
| Місцевість | Чулочка, Кокоричанка — Каракулі |
| Район | Богунський |
| Історичні відомості | |
| Колишні назви | провулок Бевензе, провулок Побєжимова, 2-й Вільський провулок |
| Загальні відомості | |
| Протяжність | 520 м |
| Поштові індекси | 10020 |
| Транспорт | |
| Рух | двосторонній |
| Зовнішні посилання | |
| У проєкті OpenStreetMap | r13070488 ↑2692156 ·R (Житомир) |
| Мапа | |
Розташування
ред.Знаходиться у північно-західній частині міста, у місцевості, відомій за неофіційною назвою Чулочка[1]; на теренах історичних місцевостей Кокоричанка, Каракулі. Бере початок від Вільського Шляху, прямує у північно-східному напрямку та завершується глухим кутом біля багатоповерхівки № 51 по вулиці Крошенській. Перехрестям з 4-м Вільським провулком завершуються провулки: 2-й Кар'єрний та 3-й Вільський.
Історія
ред.У другій половині ХІХ століття землі на яких виникне провулок належали старообрядцям, хутори яких розташовувалися поблизу (Каракулі, Видумка). У 1890-х роках підприємцями Бевензе викуплено землі у старообрядців хутора Каракулі та започатковано виробництво цегли у глинистій місцевості поблизу річки Кокоричанки.
Провулок виник наприкінці ХІХ століття та сформувався до початку XX століття. Отримав назву провулок Бевензе — на честь власників цегельні, що розташовувалася на початку провулка. Станом на 1915 рік провулок завершувався поблизу межі села Крошня.
Забудова провулка переважно сформувалася до початку Другої світової війни.
У 1930-1950-ті роки провулок мав назву провулок Побєжимова. На картах 1941 — 1942 рр. позначений під старою назвою Бевензе.
У 1952 році провулок перейменовано на 2-й Вільський. Згодом отримав чинну назву.
Примітки
ред.- ↑ Мокрицький Г.П. (2007). Вулиці Житомира. Енциклопедія Житомира. Том 1. Книга 1. Житомир: Волинь. с. 423. ISBN 966-690-084-X.
Джерела
ред.- Офіційний геопортал Житомирської міської ради з використанням шарів «Топографічний план 1:2000», «Історичні плани», «Адресний реєстр», інструменту «виміряти відстань». [Архівовано 23 грудня 2021 у Wayback Machine.]
- Мокрицький Георгій Павлович. Вулиці Житомира / Мокрицький Георгій Павлович ; [худож. В. Кондратюк та ін.]. — Житомир: Волинь, 2007. — 640 с. : ілюстр., фотогр., карти, табл., діагр. — (Енциклопедія Житомира. Т. 1). — Бібліогр.: с. 48, 541-543 — ISBN 966-690-084-X.