5023 Агапенор
астероїд
5023 Агапенор (лат. Agapenor, дав.-гр. Ἀγαπήνωρ) — типовий троянський астероїд Юпітера, що рухається в точці Лагранжа L4, на 60° попереду планети. Астероїд був відкритий 11 жовтня 1985 року американським астрономом Керолін Шумейкер в Паломарській обсерваторії і названий на честь Агапенора, одного з героїв Троянської війни[2].
Відкриття | |
---|---|
Відкривач | Керолін Шумейкер, Юджин Шумейкер |
Місце відкриття | Паломарська обсерваторія |
Дата відкриття | 11 жовтня 1985 |
Позначення | |
Названа на честь | Агапенор |
Тимчасові позначення | 1985 TG3 |
Категорія малої планети | Троянці Юпітера (L4) |
Орбітальні характеристики[1] | |
Епоха 23 травня 2014 (2 456 800,5 JD) | |
Велика піввісь | 5,1842631 а. о. |
Перигелій | 2,691142042401 а. о. |
Афелій | 3,599658989324 а. о. |
Ексцентриситет | 0,0503227 |
Орбітальний період | 4311,506 д (11,804 р.) |
Середня орбітальна швидкість | 13,073 км/с |
Середня аномалія | 124,69896° |
Нахил орбіти | 11,77488° |
Довгота висхідного вузла | 308,42432° |
Аргумент перицентру | 86,35787° |
Фізичні характеристики | |
Розміри | 59 |
Період обертання | 5,4020 год |
Стандартна зоряна величина | 10,3 |
Фотометричні спостереження, проведені в 2009 році, дозволили отримати криві блиску цього тіла, з яких випливало, що період обертання астероїда навколо своєї осі дорівнює 5,4020±0,0017 годин, зі зміною блиску в міру обертання 0,12±0,01 m[3].
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ База даних малих космічних тіл JPL: 5023 Агапенор (англ.) . Процитовано 2014.05.15. Останнє спостереження 2013.06.13.
- ↑ Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — С. 432. — ISBN 3-540-00238-3.
- ↑ Stefano Mottola1, Mario Di Martino, Anders Erikson, Maria Gonano-Beurer, Albino Carbognani, Uri Carsenty, Gerhard Hahn, Hans-Josef Schober, Felix Lahulla, Marco Delbò, and Claes-Ingvar Lagerkvist (May 2011). ROTATIONAL PROPERTIES OF JUPITER TROJANS. I. LIGHT CURVES OF 80 OBJECTS (PDF). The American Astronomical Society (англ.). The Astronomical Journal. Процитовано 30 грудня 2014.