50 відтінків блакитного
«50 відтінків блакитного» (англ. «50 Ways of Saying Fabulous») — фільм-драма 2005 року, знятий за однойменним романом новозеландського письменника Грема Айткена[1].
50 відтінків блакитного | |
|---|---|
| англ. 50 Ways of Saying Fabulous | |
 | |
| Жанр | мелодрама |
| Режисер | Stewart Maind  |
| Сценарист | Стюарт Мейн Грем Ейткен |
| У головних ролях | Майкл Дорман Ендрю Паттерсон |
| Композитор | Пітер Скоулз |
| Дистриб'ютор | Netflix |
| Тривалість | 90 хвилин |
| Мова | англійська |
| Країна | Нова Зеландія |
| Рік | 2005 |
| Дата виходу | 8 вересня 2005 (Канада) |
| IMDb | ID 0429482 |
| Рейтинг |  |
Сюжет
ред.Дія відбувається в Нової Зеландії влітку 1975 року. 12-річний Біллі виявляє, що світ насправді складніше, ніж він собі уявляв в дитячих мріях про життя в космічному просторі. Він ніяк не може ужитися зі своїми однокласниками. Біллі відчуває, що ніколи не зможе стати таким, як усі: гра в регбі і заняття фермерством — вочевидь не для нього. Замість цього підліток воліє носити пучок світлого волосся, з яким, як йому здається, він стає схожий на Лану, героїню свого улюбленого телешоу. У Біллі є двоюрідна сестра Лу — повна протилежність Біллі. Лу — дуже жвава дівчина, яка більше всього на світі переживає через те, що дедалі більші в розмірі груди скоро не дозволить їй грати в регбі. З приходом в клас нового незграбного і довготелесого учня на ім'я Рой, якого однокласники тут же прозвали «виродком», життя Біллі круто змінюється. Між підлітками виникає взаємне тяжіння, засноване в тому числі й на сексуальному інтересі, хоча жоден з них ще не знає, що таке гомосексуальність. Незабаром на фермі з'являється гарний і харизматичний 20-річний новий працівник Джеймі. Біллі тут же забуває про Роя і починає мріяти про стосунки з Джеймі. Рой з ревнощів намагається вчинити розправу з рушницею. Він зізнається Біллі в коханні й пропонує продовжувати стосунки, але у відповідь чує: «Я ще занадто маленький, до того ж з тобою мені страшно».
У ролях
ред.| Актор | Роль |
|---|---|
| Майкл Дорман | Джеймі |
| Ендрю Паттерсон | Біллі |
| Харріет Бітті | Лу |
| Джей Колліне | Рой |
Нагороди
ред.У 2006 році на Міжнародному ЛГБТ-кінофестиваль в Турині фільм був відзначений спеціальним призом журі[2].
Посилання
ред.- 50 відтінків блакитного на сайті IMDb (англ.)
- 50 відтінків блакитного на сайті Rotten Tomatoes (англ.)
Примітки
ред.- ↑ Obstacles Line the Road to Self-Discovery in '50 Ways of Saying Fabulous'. The New York Times. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 7 січня 2012.
- ↑ Awards for 50 Ways of Saying Fabulous (2005). Архів оригіналу за 13 березня 2013. Процитовано 8 березня 2013.