Вікіпедія

6-й уланський полк (Австро-Угорщина)

6-й уланський полк — полк цісарсько-королівської кавалерії Австро-Угорщини.

Галицький полк уланів імператора Йосифа ІІ №6
Патрон полку імператор Йосиф ІІ
На службі1688 — 1918
КраїнаАвстрійська імперія Австрійська імперія
Австро-Угорщина Австро-Угорщина
ВидКавалерія (Улани)
ТипVojna zastava Avstro-ogrske monarhije Збройні сили Австро-Угорщини
РольКавалерія
ЧисельністьПолк
У складі21-ша кавалерійська бригада
4-та кавалерійська дивізія
11-й корпус
Війни/битвиВелика турецька війна, Війна за іспанську спадщину, Війна Аугсбурзької ліги, Австро-турецька війна (1716-1718), Війна четверного альянсу, Російсько-турецька війна (1735—1739), Війна за австрійську спадщину, Семирічна війна, Війна за баварську спадщину, Російсько-турецька війна (1787—1792), Наполеонівські війни[1], Революція 1848—1849 років у Австрійській імперії, Боснійська криза,
Австро-прусська війна[2]
Перша світова війна
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 6-й полк (значення).

Повна назва: K.u.k. Galizisches Ulanen-Regiment «Kaiser Joseph II.» Nr. 6

Дата заснування — 1688рік. Перша назва — Льовеншільдський полк драгунів (Löwenschild-Dragoner).

Почесний шеф — імператор Йосиф ІІ.

Історія полку

ред.
  • 1769 — 1-й кавалерійський полк
  • 1785 — перетворений на дивізіон уланів, а 1790-91 — повноцінний полк уланів.
  • 1798 — нова назва 1-ий полк драгунів
  • 1802 — 6-ий полк драгунів Кобург
  • 1851 — перетворений знову на полк уланів під тим самим номером «6»
  • 1860 — для докомплектації отримує один дивізіон з 3-го полку уланів.

Особовий склад полку

ред.

Національний склад (1914 рік) — 52 % поляки, 40 % українці та 8 % інших[3].

Мова полку (1914) — польська і українська.

Набір рекрутів (1914 рік) — у місті Перемишль.

Дислокація полку

ред.
I. II. III.
  • 1914 рік — штаб і І-ий дивізіон — місто Ряшів, ІІ-ий дивізіон — Дембіца. Кулеметне відділення у Ярославі. Інженерний взвод — Ряшів.
  • 1914 рік — Х корпус, 6 кавалерійська дивізія, 14 Бригада кавалерії[4].

Командири полку

ред.
  • 1859: Карл Нетцер фон Зілльталь[5]
  • 1865: Август фон Вальдеґ[6]
  • 1879: Отто Фрайхерр фон Ґаґерн[7]
  • 1914: Александр Дінстль[8]

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Philip Haythornthwaite: Austrian Army of the Napoleonic Wars: Cavalry (1986), str. 35.
  2. ↑ Darko Pavlović: The Austrian Army 1836—1866: Cavalry (1999), str. 35.
  3. ↑ Austro-hungarian-army.co.uk — Common Army Cavalry Regiments as at July 1914. Архів оригіналу за 5 квітня 2019. Процитовано 22 грудня 2018.
  4. ↑ Austro-hungarian-army.co.uk — Dragoner-Regimenter 1 — 15 as at February 1914. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 22 грудня 2018.
  5. ↑ Austro-hungarian-army.co.uk — Regimental Commanders 1859. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 12 січня 2012.
  6. ↑ Austro-hungarian-army.co.uk — Regimental Commanders 1865. Архів оригіналу за 14 грудня 2018. Процитовано 12 січня 2012.
  7. ↑ Austro-hungarian-army.co.uk — Regimental Commanders 1879. Архів оригіналу за 3 лютого 2012. Процитовано 12 січня 2012.
  8. ↑ - Ulanenregimenter der ö.u. Armee im Mai 1914. Архів оригіналу за 25 квітня 2019. Процитовано 12 січня 2012.

Джерела

ред.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/w/index.php?title=6-й_уланський_полк_(Австро-Угорщина)&oldid=43938057