663 до н. е.

Рік:	666 до н. е. · 665 до н. е. · 664 до н. е. — 663 до н. е. — 662 до н. е. · 661 до н. е. · 660 до н. е.
Десятиліття:	680-ті до н. е. · 670-ті до н. е. — 660-ті до н. е. — 650-ті · 640-ві
Століття:	IX до н. е. · VIII до н. е. — VII до н. е. — VI до н. е. · V до н. е.
Тисячоліття:	2-ге до н. е. — 1-ше до н. е. — 1-ше

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 663 (значення).

Події

Ассирійський цар Ашшурбаніпал здійснює похід проти Еламу.

Китай

31-й рік ери правління луського князя Чжуан-гуна^[1].
Племена шаньжунів напали на Янь, яньский правитель попросив допомоги у Ці. Князь Ці Хуань-гун напав на шаньжунів^[2]. Він пішов у похід на державу Лічжи (Лінчжи), але зупинився в Гучжу^[3] (згідно з «Чуньцю», «Цзо чжуань» і розд.34 «Ши-цзі», похід розпочався зимою 664 року.^[4]).
Янський Чжуан-гун, проводжаючи цінського Хуань-гуна, заїхав на територію Ці. Хуань-гун заявив, що за етикетом князі не повинні залишати своїх земель для проводів, і подарував смугу земель Янь (раніше захоплені міста Чайфу і Фейгоу). Гуань Чжун зажадав від янського князя «відновити політику Шао-гуна»^[5].
Навесні лусці побудували вежу в Лан^[6].
У 4-му місяці помер князь Се (сеський бо), тоді ж у Се побудували вежу^[7].
Цінський князь, розбивщи жунів, у 6-му місяці прибув до Лу і подарував Лу частину жунських полонених і трофеїв^[8].
Восени побудовано вежу в місцевості Цінь (у Ці)^[9].
Взимку в Лу не було дощів^[10].
До двору цінського Чен-гуна прибули лянський бо и жуйський бо^[11].
Володар Го бачив сон, який передвіщав скоре завоювання його князівства цзіньця. Історіограф Інь розтлумачив сон, але його за це посадили у в'язницю. Взнавши про це, Чжоу Чжи-цяо зі своїм родом поїхав у Цзінь (епізод 92 «Го юй»)^[12].

Народились

Померли

Примітки

↑ Літопис Конфуція «Чуньцю» («Вёсны и осени»). Перевод и примечания Н. И. Монастырева. М., 1999. С.26
↑ Сыма Цянь. Исторические записки. В 9 т. Т. III. М., 1984. С.118; Т. V. М., 1987. С.47, 85; Т. VIII. М., 2002. С.324
↑ Сыма Цянь. Исторические записки. В 9 т. Т. II. М., 2001. С.22, 111; Т. V. М., 1987. С.49; Го юй (Речи царств). М., 1987. С.119
↑ Комментарий Р. В. Вяткина в кн. Сыма Цянь. Исторические записки. В 9 т. Т. V. М., 1987. С.231
↑ Сыма Цянь. Исторические записки. В 9 т. Т. V. М., 1987. С.47, 85; Т. VII. М., 1996. С.35; Го юй (Речи царств). М., 1987. С.119
↑ Чуньцю, известие 1
↑ Чуньцю, известия 2-3
↑ Чуньцю, известие 4; Васильев Л. С. Древний Китай. В 3 т. Т.2. М., 2000. С.58
↑ Чуньцю, известие 5
↑ Чуньцю, известие 6
↑ Сыма Цянь. Исторические записки. В 9 т. Т. II. М., 2001. С.22
↑ Го юй (Речи царств). М., 1987. С.141-142

Це незавершена стаття про рік.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Літопис Конфуція «Чуньцю» («Вёсны и осени»). Перевод и примечания Н. И. Монастырева. М., 1999. С.26

[2] Сыма Цянь. Исторические записки. В 9 т. Т. III. М., 1984. С.118; Т. V. М., 1987. С.47, 85; Т. VIII. М., 2002. С.324

[3] Сыма Цянь. Исторические записки. В 9 т. Т. II. М., 2001. С.22, 111; Т. V. М., 1987. С.49; Го юй (Речи царств). М., 1987. С.119

[4] Комментарий Р. В. Вяткина в кн. Сыма Цянь. Исторические записки. В 9 т. Т. V. М., 1987. С.231

[5] Сыма Цянь. Исторические записки. В 9 т. Т. V. М., 1987. С.47, 85; Т. VII. М., 1996. С.35; Го юй (Речи царств). М., 1987. С.119

[6] Чуньцю, известие 1

[7] Чуньцю, известия 2-3

[8] Чуньцю, известие 4; Васильев Л. С. Древний Китай. В 3 т. Т.2. М., 2000. С.58

[9] Чуньцю, известие 5

[10] Чуньцю, известие 6

[11] Сыма Цянь. Исторические записки. В 9 т. Т. II. М., 2001. С.22

[12] Го юй (Речи царств). М., 1987. С.141-142

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]