ARL 44
ARL 44 — один з французьких танків, розроблений під час Другої світової війни. Базувався на довоєнному піхотному танку B1bis. Класифікувався як перехідний танк.
ARL-44 | |
---|---|
Тип | важкий танк, винищувач танків Схема: моторно-трансмісійне відділення по заду, бойове по середині |
Походження | Франція |
Історія використання | |
На озброєнні | з 1950–1953 |
Оператори | Франція |
Історія виробництва | |
Розробник | Рено |
Виробник | Рено, FAHM |
Виготовлення | 1948–1949 |
Виготовлена кількість | 60 |
Характеристики | |
Вага | 47,2 т (суха) 50 т (бойова) |
Довжина | 7150 |
Ширина | 3400 |
Висота | 3200 (3000 по башні) |
Обслуга | 5 |
Калібр | 90 мм DCA 45 |
Підвищення | -5, +20 |
Траверс | 360 |
Приціл | телескопічний |
Броня | сталева катана, лита Лоб: верх: 120/42°, низ: 60/42° Борт: верх: 50/90°, низ: 60/90° Корма: 50 Дах: 15 Днище: 15 Башта: лоб: 110/18°, маска гармати: 60/90°, борт: 30/21°, корма: 30/12°, дах: 10/0° |
Головне озброєння | боєкомплект: 37 снарядів |
Другорядне озброєння | пара 7,5 мм кулеметів |
Двигун | "Майбах" HL 230 670 к.с. |
Питома потужність | 12,37 к.с./т |
Підвіска | пружина, по 18 опорних, 1 ведучому і 1 натяхному катку на борт. Опорні катки зблоковані у каретку по 4 штуки, задня каретка з двома катками 600 мм тиск на ґрунт: 900 кг на |
Дорожній просвіт | 450 колія: 2800 |
Паливо | бензин |
Швидкість | шосе: 35,75 км/год (вперед) 7,5 км/год (назад) |
Прохідність | рів: 2,8 м брід: 1,3 м |
ARL 44 у Вікісховищі |
Був важливим технологічним стрибком для французького танкобудування. При застарілій ходовій частині та поганій бортовій і кормовій броні все таки був на рівні танків Пантера, які часто французи брали для порівняння.
Корпус танка був виконаний у дусі німецького танкобудування. Башта ACL-1 була лита та мала товщину 90 мм,але заводи не мали потужності для виготовлення ACL-1,тому фірмою "Шнейдер" була розроблена нова сучасна башня з 90-мм гарматою DCA 45 зі швидкістю польоту снаряда до 1000 м/с і бронебійністю до 200 мм з відстані в 1000 м і точністю стрільби кращою за танк Пантера.
Танк стали класифікувати як винищувач танків. Було випущено всього 60 таких танків. Загалом танк виявився архаічним і застарілим, особливо на тлі англійського Центуріона, американських M26 Pershing, M46 Patton і радянського ІС-3, тому 1953 був знятий з озброєння і взятий за мішені.
Історія створення
ред.Відразу ж після звільнення від окупації у Франції поновилися роботи зі створення власних бойових машин, розпочаті ще до захоплення країни німцями в 1940 році. У 1938 році Франція почала розробку нової машини на базі шасі В1. За проєктом танк передбачалося оснастити баштою абсолютно нової конструкції і встановити в ній 75-мм довгоствольну гармату. До моменту захоплення Франції німецькими військами проєкт все ще перебував у стадії розробки. Конструктори продовжували роботу в таємниці від загарбників, і в 1944 році, відразу ж після звільнення Парижа, нова модель танка була негайно запущена у виробництво. Перший серійний танк був випущений в 1946 році, що являло собою справжній подвиг французької промисловості, особливо якщо взяти до уваги її стан після чотирьох років окупації. Машина отримала позначення ARL-44 і стала називатися перехідним танком.
Спочатку планувалося випустити 300 машин цього типу, але врешті-решт ця кількість скоротилася до 60 одиниць, які надійшли на озброєння 503-го танкового полку і в його складі в перший і останній раз були показані публічно під час військового параду 14 липня 1951 року. Виробництво було доручено фірмі «Рено». А фірма «Шнейдер» поставляла для них башти нового зразка.
Опис конструкції
ред.Гусениці і підвіска були подібні до тих, які використовувалися на В1, але корпус, башта і двигун були розроблені з нуля і не мали аналогів у французькому танкобудуванні. Як основне озброєння була прийнята вдосконалена 90-мм зенітна гармата фірми «Шнейдер» з початковою швидкістю снаряда 830 м/с. Вона встановлювалися в башті багатогранної форми.
Лобові броньові деталі корпусу були виконані з доцільним нахилом. Механік-водій і його помічник розташовувалися попереду у відділенні управління, а три інших члена екіпажу розміщувалися в башті. Моторно-трансмісійне відділення знаходилося в кормовій частині. Слідом за ARL-44 повинен був піти танк ARL-50, але, не дивлячись на те, що були виготовлені і навіть випробувані кілька прототипів цієї машини, вона не пішла в серійне виробництво, так як до цього моменту французька армія почала отримувати у великих кількостях американські М47. Танк ARL-44 був перехідною конструкцією і нагадував французькі довоєнні моделі. Він володів достатньою вогневою міццю, гарною бронею і задовільною мобільністю. Із 1947 по 1953 рік 60 ARL-44 знаходилися на озброєнні 503-го танкового полку французької армії.
Посилання
ред.- Важкий танк ARL-44 [Архівовано 9 січня 2018 у Wayback Machine.]
- http://www.peachmountain.com/5star/Museum_Tanks_ARL-44_tanks.asp [Архівовано 20 жовтня 2013 у Wayback Machine.]
Література
ред.- Г.Л. Холявский. Энциклопедия танков 1915-2000 гг. — Харвест, 1998. — ISBN 985-433-253-5.
- Roger Ford. The world's great tanks: From 1916 to the present day. — Barnes & Noble, 1997. — ISBN 978-0760705933.
- Jean-Gabriel Jeudy. Chars de France. — 1997. — ISBN 978-2726883693.
Це незавершена стаття про бронетехніку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |