Archaeornithomimus

рід викопних плазунів

Archaeornithomimus (що означає «імітатор стародавнього птаха») — рід тероподових динозаврів-орнітомімозаврів, які мешкали в Азії під час пізнього крейдяного періоду, приблизно 96 мільйонів років тому, у формації Ірен Дабасу.

Archaeornithomimus
Період існування: пізня крейда,
~96 млн р. т.
Скелет Archaeornithomimus asiaticus, що зберігається в Палеозоологічному музеї Китаю
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Архозаври (Archosauria)
Клада: Динозаври (Dinosauria)
Ряд: Ящеротазові (Saurischia)
Підряд: Тероподи (Theropoda)
Клада: Ornithomimosauria
Родина: Орнітомімові (Ornithomimidae)
Рід: Archaeornithomimus
Russell, 1972
Види
Вікісховище: Archaeornithomimus

Відкриття та найменування

ред.

1923 року під час експедиції Американського музею природної історії Роя Чепмена Ендрюса до Внутрішньої Монголії Пітер Кайзен виявив численні останки тероподів у трьох каменоломнях. Вони складаються зі значною мірою розрізнених останків кількох особин, а матеріал черепа та нижньої щелепи відсутній. Вони були названі та коротко описані Чарльзом Вітні Гілмором у 1933 році як новий вид Ornithomimus: Ornithomimus asiaticus. Видова назва стосується азійського походження[1]. 1972 року Дейл Рассел включив цей вид до нового роду Archaeornithomimus, зробивши Archaeornithomimus asiaticus типовим видом роду. Родова назва Ornithomimus поєднується з грецьким ἀρχαῖος (archaios), «стародавній», оскільки Рассел вважав, що шари, в яких був знайдений Archaeornithomimus, датуються сеномансько-туронським віком, приблизно 95 мільйонів років тому, що робить його одним із найдавніших. орнітоміміди, відомі на той час[2]. Гілмор не призначив голотипний зразок; у 1990 році Девід Сміт і Пітер Ґалтон у першому всебічному описі скам’янілостей обирають зразок AMNH 6565, стопа, як лектотип[3]. Скам'янілості були знайдені у формації Ірен Дабасу, яку датують сеноманським періодом, приблизно 95,8 ± 6,2 мільйона років тому[4].

1995 року Лев А. Несов назвав передбачуваний вид Archaeornithomimus bissektensis, заснований на голотипі N 479/12457, стегновій кістці та плеснових кістках молоді, знайдених у формації Біссекти в Узбекистані, що датується турон-коньякським періодом[5]. Одначе, спорідненість A. bissektensis зазвичай сумнівається або не згадується[6][7][8].

Опис

ред.

Archaeornithomimus був орнітомімозавром середнього розміру, сягав 3,4 м в довжину і важив понад 71,5 кг[9][10]. Переконливі докази, отримані від інших родичів орнітомімозаврів, свідчать про те, що Archaeornithomimus був пернатою твариною з пір’ям, дуже схожим на безкілевих[11][12] і оснащений ороговілим дзьобом[13][14].

Задні кінцівки були міцної будови[3]. Шийні хребці сильно пневматизовані з дуже складними внутрішніми камерами вздовж нервових дуг і центру (тіла хребця), що вказує на наявність шийних повітряних мішків. Передні дорсальні та деякі хвостові хребці відрізняються певним ступенем пневматичності, однак крижові хребці не пневматичні[7]. У дослідженні 2001 року, проведеному Брюсом Ротшильдом та іншими палеонтологами, 229 кісток стопи, віднесених до Archaeornithomimus, досліджували на наявність ознак перелому від стресу, але жодного не було знайдено[15].

Палеоекологія

ред.

Останки Archaeornithomimus були знайдені у формації Ірен Дабасу, яка датується сеноманським періодом приблизно 96 мільйонів років тому під час пізнього крейдяного періоду[4]. Середовища, присутні в формації, були в основному великими заплавними територіями з плетеними річками та меандрами[16][17], які були з’єднані з океаном[18], підтримуючи велику рослинність, як видно з розвитку палеоґрунтів та численних останків травоїдних динозаврів, таких як гадрозавроіди[16].

Як і інші представники Ornithomimosauria, Archaeornithomimus, ймовірно, був усеїдною твариною з роговим дзьобом, яка їла все: від дрібних ссавців до рослин і фруктів, до яєць і навіть дитинчат інших азійських динозаврів[13][14].

Галерея

ред.

Примітки

ред.
  1. Gilmore, C. W. (1933). On the dinosaurian fauna of the Iren Dabasu Formation. Bulletin of the American Museum of Natural History. 67 (2): 23—78.
  2. Russell, Dale A. (1 квітня 1972). Ostrich Dinosaurs from the Late Cretaceous of Western Canada. Canadian Journal of Earth Sciences (англ.). Т. 9, № 4. с. 375—402. doi:10.1139/e72-031. ISSN 0008-4077. Процитовано 17 вересня 2024.
  3. а б Smith, David; Galton, Peter (21 червня 1990). Osteology of Archaeornithomimus asiaticus (Upper Cretaceous, Iren Dabasu Formation, People's Republic of China). Journal of Vertebrate Paleontology (англ.). Т. 10, № 2. с. 255—265. doi:10.1080/02724634.1990.10011811. ISSN 0272-4634. Процитовано 17 вересня 2024.
  4. а б Guo, Zhi-Xin; Shi, Yuan-Peng; Yang, Yong-Tai; Jiang, Shuan-Qi; Li, Lin-Bo; Zhao, Zhi-Gang (2018-04). Inversion of the Erlian Basin (NE China) in the early Late Cretaceous: Implications for the collision of the Okhotomorsk Block with East Asia. Journal of Asian Earth Sciences (англ.). Т. 154. с. 49—66. doi:10.1016/j.jseaes.2017.12.007. Процитовано 17 вересня 2024.
  5. Nesov, L. A. (1995). Dinozavri severnoi Yevrazii: Novye dannye o sostave kompleksov, ekologii i paleobiogeografii. Institute for Scientific Research on the Earth's Crust. St Petersburg State University: 1—156.
  6. Lee, Yuong-Nam; Barsbold, Rinchen; Currie, Philip J.; Kobayashi, Yoshitsugu; Lee, Hang-Jae; Godefroit, Pascal; Escuillié, François; Chinzorig, Tsogtbaatar (2014-11). Resolving the long-standing enigmas of a giant ornithomimosaur Deinocheirus mirificus. Nature (англ.). Т. 515, № 7526. с. 257—260. doi:10.1038/nature13874. ISSN 0028-0836. Процитовано 17 вересня 2024.
  7. а б Watanabe, Akinobu; Eugenia Leone Gold, Maria; Brusatte, Stephen L.; Benson, Roger B. J.; Choiniere, Jonah; Davidson, Amy; Norell, Mark A. (18 грудня 2015). Claessens, Leon (ред.). Vertebral Pneumaticity in the Ornithomimosaur Archaeornithomimus (Dinosauria: Theropoda) Revealed by Computed Tomography Imaging and Reappraisal of Axial Pneumaticity in Ornithomimosauria. PLOS ONE (англ.). Т. 10, № 12. с. e0145168. doi:10.1371/journal.pone.0145168. ISSN 1932-6203. PMC 4684312. PMID 26682888. Процитовано 17 вересня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  8. Hartman, Scott; Mortimer, Mickey; Wahl, William R.; Lomax, Dean R.; Lippincott, Jessica; Lovelace, David M. (10 липня 2019). A new paravian dinosaur from the Late Jurassic of North America supports a late acquisition of avian flight. PeerJ (англ.). Т. 7. с. e7247. doi:10.7717/peerj.7247. ISSN 2167-8359. PMC 6626525. PMID 31333906. Процитовано 17 вересня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  9. Holtz, T. R.; Rey, L.V. (2007). Dinosaurs: The Most Complete, Up-to-Date Encyclopedia for Dinosaur Lovers of All Ages. Random House. ISBN 9780375824197. Genus List for Holtz 2012 Weight Information
  10. Tsogtbaatar, Chinzorig; Cullen, Thomas; Phillips, George; Rolke, Richard; Zanno, Lindsay E. (19 жовтня 2022). Claessens, Leon (ред.). Large-bodied ornithomimosaurs inhabited Appalachia during the Late Cretaceous of North America. PLOS ONE (англ.). Т. 17, № 10. с. e0266648. doi:10.1371/journal.pone.0266648. ISSN 1932-6203. PMC 9581415. PMID 36260601. Процитовано 17 вересня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  11. Zelenitsky, Darla K.; Therrien, François; Erickson, Gregory M.; DeBuhr, Christopher L.; Kobayashi, Yoshitsugu; Eberth, David A.; Hadfield, Frank (26 жовтня 2012). Feathered Non-Avian Dinosaurs from North America Provide Insight into Wing Origins. Science (англ.). Т. 338, № 6106. с. 510—514. doi:10.1126/science.1225376. ISSN 0036-8075. Процитовано 17 вересня 2024.
  12. van der Reest, Aaron J.; Wolfe, Alexander P.; Currie, Philip J. (2016-03). A densely feathered ornithomimid (Dinosauria: Theropoda) from the Upper Cretaceous Dinosaur Park Formation, Alberta, Canada. Cretaceous Research (англ.). Т. 58. с. 108—117. doi:10.1016/j.cretres.2015.10.004. Процитовано 17 вересня 2024.
  13. а б Norell, Mark A.; Makovicky, Peter J.; Currie, Philip J. (2001-08). The beaks of ostrich dinosaurs. Nature (англ.). Т. 412, № 6850. с. 873—874. doi:10.1038/35091139. ISSN 0028-0836. Процитовано 17 вересня 2024.
  14. а б Barrett, Paul M. (2005-03). THE DIET OF OSTRICH DINOSAURS (THEROPODA: ORNITHOMIMOSAURIA). Palaeontology (англ.). Т. 48, № 2. с. 347—358. doi:10.1111/j.1475-4983.2005.00448.x. ISSN 0031-0239. Процитовано 17 вересня 2024.
  15. Rothschild, B.; Tanke, D. H.; Ford, T. L. (2001). Theropod stress fractures and tendon avulsions as a clue to activity. У Tanke, D. H.; Carpenter, K.; Skrepnick, M. W. (ред.). Mesozoic Vertebrate Life. Indiana University Press. с. 331–336. ISBN 9780253339072.
  16. а б Van Itterbeeck, Jimmy; Horne, David J.; Bultynck, Pierre; Vandenberghe, Noël (2005-08). Stratigraphy and palaeoenvironment of the dinosaur-bearing Upper Cretaceous Iren Dabasu Formation, Inner Mongolia, People's Republic of China. Cretaceous Research (англ.). Т. 26, № 4. с. 699—725. doi:10.1016/j.cretres.2005.03.004. Процитовано 17 вересня 2024.
  17. Averianov, A.; Sues, H. (2012). Correlation of Late Cretaceous continental vertebrate assemblages in Middle and Central Asia (PDF). Journal of Stratigraphy. 36 (2): 462—485. S2CID 54210424. Архів оригіналу (PDF) за 7 березня 2019.
  18. Funston, G. F.; Currie, P. J.; Ryan, M. J.; Dong, Z.-M. (11 грудня 2019). Birdlike growth and mixed-age flocks in avimimids (Theropoda, Oviraptorosauria). Scientific Reports (англ.). Т. 9, № 1. doi:10.1038/s41598-019-55038-5. ISSN 2045-2322. PMC 6906459. PMID 31827127. Процитовано 17 вересня 2024.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)