Коронник рудоголовий
| Коронник рудоголовий | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Basileuterus rufifrons (Swainson, 1838) | ||||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Коронник рудоголовий[2] (Basileuterus rufifrons) — вид горобцеподібних птахів родини піснярових (Parulidae). Поширений в Мексиці, Белізі та Гватемалі. Виділяють низку підвидів. Basileuterus delattrii раніше вважався конспецифічним з рудоголовим коронником, однак був визнаний окремим видом в 2021 році[3].
Опис
ред.Середня довжина птаха становить 12,5 см. Рудоголовий коронних має оливкове або оливково-сіре забарвлення тіла. Груди і горло яскраво-жовті. Тім'я і щоки рудувато-коричневі, над очима білі "брови", під "бровами" чорна смуга, на щоках біла пляма. Забарвлення самиць і молодих птахів дещо тьмяніше. Рудоголовим коронниками притаманний складний спів, який різниться в залежності від сезону.[4]
Підвиди
ред.Виділяють п'ять підвидів:[5]
- B. r. caudatus Nelson, 1899 — північно-західна Мексика;
- B. r. dugesi Ridgway, 1892 — західна, центральна Мексика;
- B. r. jouyi Ridgway, 1892 — північно-східна, східна Мексика;
- B. r. rufifrons (Swainson, 1838) — південна Мексика, центральна Гватемала;
- B. r. salvini Cherrie, 1891 — південно-східна Мексика, Беліз, північна Гватемала;
Поширення і екологія
ред.Рудоголові коронники мешкають в Мексиці та на півночі Центральної Америки. Іноді трапляються в США, на південному сході Аризони і на півдні Техасу. Живуть в гірських тропічних лісах на висоті до 2500 м над рівнем моря. На півночі Мексики живуть в каньйонах, в заростях поблизу води. Харчуються комахами, яких ловлять серед рослинності і на землі.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Basileuterus rufifrons. Архів оригіналу за 22 липня 2021. Процитовано 20 липня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Species Updates – IOC World Bird List (амер.). Архів оригіналу за 20 жовтня 2020. Процитовано 13 червня 2021.
- ↑ Demko, A.D.; Mennill, D.J. (2019). Rufous‐capped Warblers Basileuterus rufifrons show seasonal, temporal and annual variation in song use. Ibis. 161 (2): 481—494. doi:10.1111/ibi.12666.
- ↑ F. Gill, D. Donsker & P. Rasmussen (red.). New World warblers, mitrospingid tanagers (англ.). IOC World Bird List (v10.2). Процитовано 20 січня 2021.
Джерела
ред.- Jon Curson, David Quinn, David Beadle: New World Warblers. Helm, London 1994, ISBN 0-7136-3932-6, S. 88 ; 223.
- Sibley, David Allen (2003). The Sibley Field Guide to Birds of Western North America. Knopf. ISBN 0-679-45121-8.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |