Астрильд ефіопський
| Астрильд ефіопський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) Ефіопський астрильд (підвид C. q. kilimensis, національний парк Маунт-Кенія)
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Coccopygia quartinia (Bonaparte, 1850) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Estrelda quartinia Estrilda quartinia Estrilda quartina | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Астри́льд ефіопський[2] (Coccopygia quartinia) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae). Мешкає в горах Східної і Центральної Африки.
Опис
ред..jpg)
Довжина птаха становить 9-10 см. У самців голова, шия, верхня частина спини і верхня частина грудей світло-попелясто-сірі, верхня частина тіла оливково-зелена, живіт і гузка світло-жовті. Надхвістя і верхні покривні пера хвоста оранжево-червоні, хвіст чорний. Дзьоб зверху чорний, знизу червоний, лапи сірувато-коричневі. У самиць нижня частина тіла світліша, ніж у самців.
Підвиди
ред.Виділяють три підвиди:[3]
- C. q. quartinia (Bonaparte, 1850) — Еритрея, Ефіопія і південний схід Південного Судану;
- C. q. kilimensis Sharpe, 1890 — від сходу ДР Конго до центральної Кенії і північної Танзанії;
- C. q. stuartirwini (Clancey, 1969) — від східної Замбії до східної Танзанії, східного Зімбабве і Мозамбіку (гори Горонгоса[en]).
Поширення і екологія
ред.Ефіопські астрильди мешкають в Ефіопії, Еритреї, Південному Судані, Кенії, Танзанії, Демократичній Республіці Конго, Уганді, Руанді, Бурунді, Малаві, Замбії, Зімбабве і Мозамбіку. Вони живуть в чагарникових заростях, на луках і на узліссях гірських тропічних лісів. Зустрічаються невеликими моновидовими зграйками до 15 птахів, на висоті до 2400 м над рівнем моря. Живляться насінням трав, іноді також ягодами і дрібними безхребетними. Гніздяться в чагарниках або на деревах, на висоті від 1,5 до 5 м над землею. В кладці від 3 до 6 яєць.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Coccopygia quartinia: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 02 жовтня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 02 жовтня 2022.
Джерела
ред.- Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Afrika. Serie Handbuch der Vogelpflege, Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2007, ISBN 978-3-8001-4964-3.
- Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, ISBN 0-7136-8017-2.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |