EDVAC

EDVAC (Electronic Discrete Variable Automatic Computer) — один з перших електронних комп'ютерів. На відміну від свого попередника (ENIACа), використовував двійкове числення та збереження програми у пам'яті комп'ютера.

EDVAC був величезним кроком вперед і приносив велику користь до 1960 року.

Історія

Ще до першого тестування комп'ютера ENIAC Джон Моклі і Джон Екерт вже знали його недоліки, як і Джон фон Нейман, який багатьом відомий за проектом «архітектура фон Неймана» (хоча насправді авторство проекту було колективним)^[1]. EDVAC став першим втіленням цієї архітектури. 1946-го року, до завершення його складання, Моклі і Еккерт покинули Університет штату Пенсильванія, де збирався цей комп'ютер.

З машиною ENIAC було пов'язано кілька великих проблем — вона працювала швидко, але мала недостатньо пам'яті для зберігання даних. Для перепрограмування ENIAC доводилося заново перекомутовувати, що могло тривати кілька годин і навіть днів. За своєю природою ENIAC був ненадійний, оскільки в ньому використовувалося багато електровакуумних ламп, які споживали багато енергії, займали багато місця і виробляли дуже багато тепла. Мінімізація їхнього використання дала би багато переваг.

Технічні особливості

На противагу десятковому ENIAC, EDVAC був двійковим послідовним^[en] комп'ютером зі схемами додавання, віднімання, множення, а також з програмною реалізацією ділення. Мав також схеми автоматичної перевірки.^[2]. Пристрій пам'яті EDVAC складався не з ламп, а з двох наборів по 64 ртутних акустичних ліній затримки; загальний обсяг оперативної пам'яті складав 1000 (пізніше 1024) 44-розрядних слів, що у сучасних одиницях дорівнює приблизно 5½ кілобайт.

Комп'ютер складався з наступних фізичних блоків:

накопичувач на магнітній стрічці (Вілкс описує його як «рекордер на магнітному дроті» (англ. wire recorder)^[2]^:36)
пристрій керування з осцилографом
«блок диспетчеризації» (англ. dispatcher unit), що приймав інструкції з блоку керування і пам'яті і направляв їх до відповідних функціональних блоків процесора
обчислювальний (арифметичний) блок, що виконував операції над парою чисел і записував результат до пам'яті (блок-дублер здійснював перевірку правильності)
таймер
два блоки пам'яті, з 64 ртутними лініями затримки у кожному (ємність кожної лінії — 8 слів)
три ртутних лінії затримки для зберігання тимчасових даних (у кожній лінії зберігалося одне слово^[2])

Середній час додавання двох чисел на EDVAC становив 864 мікросекунд (тобто 1160 операцій додавання за секунду), а множення — 2,9 мілісекунд (приблизно 340 операцій за секунду). Час виконання операції залежав від адрес у пам'яті — доступ до комірок був прив'язаний до інтервалу оновлення інформації у лініях затримки.

Всього у комп'ютері було близько 6000 електронних ламп і 12000 діодів, споживана потужність складала близько 56 кіловат. Машина займала 490 квадратних футів площі (45,5 м²) і важила майже 8 тонн.^[3] З машиною працювали 30 осіб персоналу кожну 8-годинну зміну.

Джерела

↑ John von Neumann. First Draft of a Report on the EDVAC. — 1945. Архівовано з джерела 23 квітня 2004. Процитовано 2019-02-14. [Архівовано 2004-04-23 у Wayback Machine.] Звіт також передруковано у книзі: Stern, Nancy (1981). From ENIAC to UNIVAC: An Appraisal of the Eckert–Mauchly Computers. Digital Press.
↑ ^а ^б ^в Wilkes, M. V. (1956). Automatic Digital Computers (англ.). New York: John Wiley & Sons. QA76.W5 1956.
↑ Weik, Martin H. (December 1955). EDVAC. ed-thelen.org. A Survey of Domestic Electronic Digital Computing Systems. Архів оригіналу за 21 листопада 2019. Процитовано 31 травня 2019.

Посилання

Oral history interview with J. Presper Eckert, Charles Babbage Institute, University of Minnesota.
Oral history interview with Carl Chambers, Charles Babbage Institute, University of Minnesota.
Oral history interview with Irven A. Travis, Charles Babbage Institute, University of Minnesota.
Oral history interview with S. Reid Warren, Charles Babbage Institute, University of Minnesota.
Oral history interview with Frances E. Holberton, Charles Babbage Institute, University of Minnesota.

Це незавершена стаття про інформаційні технології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[Neumann-1] John von Neumann. First Draft of a Report on the EDVAC. — 1945. Архівовано з джерела 23 квітня 2004. Процитовано 2019-02-14. [Архівовано 2004-04-23 у Wayback Machine.] Звіт також передруковано у книзі: Stern, Nancy (1981). From ENIAC to UNIVAC: An Appraisal of the Eckert–Mauchly Computers. Digital Press.

[Wilkes-2] а ^б ^в Wilkes, M. V. (1956). Automatic Digital Computers (англ.). New York: John Wiley & Sons. QA76.W5 1956.

[3] Weik, Martin H. (December 1955). EDVAC. ed-thelen.org. A Survey of Domestic Electronic Digital Computing Systems. Архів оригіналу за 21 листопада 2019. Процитовано 31 травня 2019.

[1]

[2]

[3]