Медолюб синьощокий
Медолюб синьощокий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Entomyzon cyanotis (Latham, 1801) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Melithreptus cyanotis Gracula cyanotis | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Медолюб синьощокий[2] (Entomyzon cyanotis) — вид горобцеподібних птахів родини медолюбових (Meliphagidae).
Поширення
ред.Вид поширений у північних та східних регіонах Австралії та на півдні Нової Гвінеї. Населяє болота й мангрові зарості, лісові узлісся, поодинокі дерева, а також фруктові сади, парки і сади.
Підвиди
ред.Існує три підвиди:
- E. cyanotis albipennis — північно-західна та північно-центральна Австралія;
- E. cyanotis griseigularis — південно-центральна Нова Гвінея та півострів Йорк (північно-східна Австралія);
- E. cyanotis cyanotis — північно-східна, східна та південно-східна Австралія.
Опис
ред.Довжина тіла 25–30 см, розмах крил 43 см, маса тіла 113 г. Статевий диморфізм відсутній. Має середній, досить тонкий, сірий дзьоб з темним кінчиком. Верх голови, шия, недоуздок і область від горла до грудей чорні. Біла смуга відокремлює шию від маківки. Закінчується бірюзовою плямою лисини навколо ока. У молодих тварин ця ділянка має жовтий колір. Між цією плямою і горлом, а також під шиєю і на животі є білі ділянки. Хвіст оливкового кольору, як і крило з чорними маховими перами.
Спосіб життя
ред.Товариський птах і живе галасливими групами. До раціону входять в основному безхребетні, фрукти та нектар, рідко маленькі ящірки. Буває 1–3 виводки на рік. Гніздиться нещільною колонією. Гніздо — це чаша з кори, трави та коріння на розвилці гілки дерева. У кладці 2 яйця. Інкубація триває 16–17 днів. У неволі пташенята можуть літати через 23—24 дні.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Entomyzon cyanotis: інформація на сайті МСОП (версія 2024.2) (англ.) 11 листопада 2024
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Посилання
ред.- Blue-faced honeyeater videos, photos and sounds on the Internet Bird Collection
- Sound recording of blue-faced honeyeater on Cornell Laboratory of Ornithology's Macaulay Library website
- Meliphagoidea — Highlighting relationships of Meliphagidae on Tree of Life Web Project