Eoglaucomys fimbriatus
Eoglaucomys fimbriatus — вид гризунів родини Sciuridae. Він монотипний у межах роду Eoglaucomys. Зустрічається в Афганістані, Індії та Пакистані. Його природне місце існування — субтропічні або тропічні сухі ліси. Йому загрожує втрата середовища проживання. Дієта складається в основному з квітів або квіткових бруньок, насіння, фруктів і невеликої кількості листя.
| Eoglaucomys fimbriatus | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
| Родина: | Вивіркові (Sciuridae) |
| Триба: | Pteromyini |
| Рід: | Eoglaucomys A. H. Howell, 1915 |
| Вид: | E. fimbriatus
|
| Біноміальна назва | |
| Eoglaucomys fimbriatus (J. E. Gray, 1837)
| |
| Підвиди | |
|
Eoglaucomys fimbriatus fimbriatus | |
| Синоніми | |
|
Sciuropterus fimbriatus J. E. Gray, 1837 | |
Морфологічна характеристика
ред.Довжина голови й тулуба становить від 23,5 до приблизно 30 сантиметрів, а також довжина хвоста від 25 до 33 сантиметрів і вага від 300 до приблизно 750 грамів[2]. Волосяний покрив темно-сірий до коричневого зверху з чорними відтінками. Черевна частина від кремово-білого до сіро-піщаного. Хвіст сплощений біля основи і стає круглим у поперечному перерізі далі, має руду основу та помітний чорний тупий кінчик; чорне забарвлення починається приблизно на половині або двох третинах довжини хвоста. Лапи зазвичай чорного кольору, а зовнішні частини задніх лап мають пучки волосся, які починаються між основами пальців[2].
Спосіб життя
ред.Залежно від наявності, вони будують свої гнізда в дуплах дерев або тріщинах скель на великих висотах або в гілках дерев на менших висотах, вони також гніздяться в або на дахах будинків у житлових районах. Тварини ведуть нічний спосіб життя, а день проводять у гніздах або в дуплах дерев. Вони живляться переважно насінням різних рослин (загалом виявлено понад 22 харчові рослини). Залежно від пори року та доступності, є також фрукти, ягоди, бруньки, квіти, пагони та інші частини рослин, а також мохи, лишайники, листя та кора, особливо взимку[2]. Як і інші вивірки-летяги, тварини стрибають з дерев і можуть ковзати на великі відстані завдяки мембрані між ногами. Для Eoglaucomys fimbriatus задокументовано ковзаючі польоти на відстань понад 50 метрів, хоча, ймовірно, вони можуть бути й довшими, особливо під час стрибків з більш високих позицій[2]. Eoglaucomys fimbriatus зазвичай живуть парами, які тримаються разом зі своїми дитинчатами. Самиці народжують виводок із двох — чотирьох дитинчат двічі на рік, навесні та влітку. Коли в гнізді є дитинчата, двоє батьків виходять з гнізда одне за одним, щоб шукати їжу, так що один з батьків завжди залишається в гнізді. Молодняк літнього виводка досягає свого повного розміру в листопаді того ж року[2].
Примітки
ред.- ↑ Molur, S. (2016). Eoglaucomys fimbriatus. IUCN Red List of Threatened Species. 2016: e.T7781A22248922. doi:10.2305/IUCN.UK.2016-2.RLTS.T7781A22248922.en. Процитовано 16.11.2021.
- ↑ а б в г д J.L. Koprowski, E.A. Goldstein, K.R. Bennett, C. Pereira Mendes: Genus Eoglaucomys. In: Don E. Wilson, T.E. Lacher, Jr., Russell A. Mittermeier (ред.): Handbook of the Mammals of the World: Lagomorphs and Rodents 1. (HMW, Band 6) Lynx Edicions, Barcelona 2016, ISBN 978-84-941892-3-4, P. 759