Hebius vibakari
Hebius vibakari | ||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
Hebius vibakari (H. Boie, 1826)[2] | ||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||
Tropidonotus vibakari Tropidonotus vibikari Natrix vibakari Amphiesma vibakari | ||||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||||
|
Hebius vibakari (японський вуж) — вид змій родини полозових (Colubridae)[3]. Мешкає в Східній Азії.
Опис
ред.Японські вужі — стрункі змії завдовжки 40 см з хвостом довжиною 11 см. Тулуб плавно переходить у голову. Очі жовтуваті, зіниці округлі.
Верхня частина тіла й голови темно-бура, коричнева, шоколадна або червонувато-коричнева з зеленуватим відтінком, без візерунка, що відрізняє японського вужа від інших далекосхідних вужів. Нижня частина тіла світло-зелена або жовтувато-зелена. З боків черевних щитків розташовані темні плями, які формують дві поздовжні смуги. Від кутів рота до потилиці ідуть білувато-жовтуваті смуги. Молоді змії майже чорні, іноді світло-коричневі.
Підвиди
ред.Виділяють три підвиди:
- Hebius vibakari danjoensis Toriba, 1986 — острів Осіма;
- Hebius vibakari vibakari Boie, 1826 — Японія;
- Hebius vibakari ruthveni Van Denburgh, 1923 — Корея, Маньчжурія, Далекий Схід Росії.
Поширення і екологія
ред.Японські вужі мешкають в Японії (на островах Кюсю, Сікоку і Хонсю, а також на острові Осіма в групі островів Дандзьо[en]), на Корейському півострові, на півночі сході Китаю (на північ від Ляоніна) та на Далекому Сході Росії (Приморський край, Хабаровський край, Амурська область, на північ до річки Амур). Вони живуть у кедрово-широколистяних, широколистяних і вторинних листяних лісів, іноді на луках у лісові зоні, трапляються в чагарникових заростях у покинутих садах. Ведуть прихований спосіб життя. Живляться дощовими черв'яками, а також слимаками, комахами і дрібними жабами. Відкладають яйця. парування відбувається наприкінці травня, а наприкінці липня самиці відкладають 2—6 яєць розміром 8—8,3×17,6—18,2 мм. Молоді змійки з'являються в середині серпня, їх довжина при народженні становить 11,5—12,9 см. Статева зрілість наступає у самиць, коли вони досягають довжини 36 см, а у самців — коли вони досягають 32,5 см.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Hebius vibakari: інформація на сайті МСОП (версія 2024.1) (англ.) 15 серпня 2024
- ↑ Boie, H. Merkmale eineger japanischer Lurche. Isis von Oken (нім.). 19: 203–216 [207].
- ↑ Hebius vibakari у Reptarium.cz Reptile Database
Це незавершена стаття з герпетології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |