Helminthotheca echioides
Helminthotheca echioides (синонім Picris echioides L. — гіркуша синякоподібна[1][2] або гірчанка синякова[1]) — вид квіткових рослин родини айстрові (Asteraceae).
Helminthotheca echioides | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Айстериди (Asterids) |
Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
Підродина: | Цикорієві (Cichorioideae) |
Рід: | Helminthotheca |
Вид: | H. echioides
|
Біноміальна назва | |
Helminthotheca echioides | |
Синоніми | |
Picris echioides L. |
Систематика
ред.Цей вид був описаний Карлом Ліннеєм у 1753 році як Picris echioides[3] та належав до роду Гіркуша (Picris). У 1973 році Йозеф Людвіг Голуб відніс його до роду Helminthotheca.
Етимологія
ред.Родова назва походить від грецького helminthos — «хробак» й theca — «контейнер», натякаючи, можливо, на форму плодів. Видовий епітет echioides походить від подібності листя цього виду на Синяк звичайний, рід Echium[4].
Опис
ред.Однорічна трав'яниста рослина, яка зазвичай досягає висоти росту між 30 і 80 см. Стебла, як правило, дуже розгалужені у верхній половині, щетинисті. Прикореневі листки черешкові, довго оберненоланцетовиді, зубчасті й звужуються до стовбура, а верхні ланцетні, зубчасті й дещо включені в стебло. Квіткові голівки сидять у верхній частині гілок. Всі приквітки остисті з жорсткою щетиною. Квіткові голівки містять тільки жовті променеві квіточки. Довгі виступаючі сім'янки мають перисті чубки. Переважно квітне в період з червня по серпень.
Поширення
ред.Батьківщина: Північна Африка: Алжир; Єгипет; Лівія; Марокко; Туніс. Кавказ: Азербайджан; Грузія. Західна Азія: Кіпр; Іран; Ізраїль; Йорданія; Ліван; Сирія; Туреччина; Пакистан. Європа: Австрія; Нідерланди; Швейцарія; Албанія; Боснія і Герцеговина; Болгарія; Греція; Італія; Македонія; Чорногорія; Сербія; Словенія; Франція; Португалія; Іспанія; Гібралтар; Україна (Крим). Натуралізований: Південна Африка, Туркменістан, Австралія, Нова Зеландія, Австрія; Бельгія; Німеччина; Угорщина; Польща; Данія; Ірландія; Норвегія; Об'єднане Королівство; Румунія, Канада, Сполучені Штати, Аргентина; Чилі; Уругвай. Росте на берегах, полях, на греблях і між уламками.
В Україні вид росте на полях, схилах, біля доріг — у Криму (переважно на ПБК), зрідка[5]
Використання
ред.Молоді розеткові листки можуть використовуватися в салати, а також для супів, тушкованого м'яса, ризото або начинки для тортів і тістечок, але найбільш часто змішують з цикорієм або іншими гіркими травами, щоб покращити смак страви.
Примітки
ред.- ↑ а б Picris echioides // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ Picris echioides // Довідник назв рослин України від Наукового товариства імені Шевченка, Лісівничої академії наук України, за участю працівників Державного природознавчого музею НАН України та студентів і викладачів Прикарпатського лісогосподарського коледжу; розробка вебресурсу: Третяк Платон Романович.
- ↑ Picris echioides L. на сайті The Plant List
- ↑ Michael L. Charters California Plant Names. Архів оригіналу за 15 липня 2015. Процитовано 29 квітня 2016.
- ↑ Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 368.
Посилання
ред.- GRIN-Global Web v 1.9.4.2
- Flora Vascular [Архівовано 7 липня 2014 у Wayback Machine.]
- The Euro+Med PlantBase
Галерея
ред.
Це незавершена стаття про айстрові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |