Hippopotamus major
| † Hippopotamus antiquus Час існування: ранній—середній плейстоцен, 2.1–0.4 млн р. т. | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Hippopotamus antiquus, Палеонтологічний музей, Флоренція, Італія
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Hippopotamus antiquus Desmarest, 1822[1] | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
*Hippopotamus amphibius antiquus
| ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Hippopotamus antiquus (бегемот європейський великий) — вимерлий вид парнокопитних ссавців з родини бегемотових (Hippopotamidae).[2] Вид мешкав у плейстоцені. Скам'янілості знайдені у Західній Європі (Франція, Італія, Іспанія, Велика Британія). Він був значно більшим за сучасного бегемота (Hippopotamus amphibius).
Опис
ред.
Базуючись на поперечному діаметрі кінцівок, H. antiquus важив 3500—4200 кілограмів. Об'ємний аналіз (який зазвичай вважається більш точним) наводить масу тіла зразка з Флорентійського університету близько 3174 кілограмів — приблизно вдвічі більше середньої маси сучасного бегемота (H. amphibius)[3]. Представники виду відрізнялися за розмірами — особини з кінця раннього плейстоцену та середнього плейстоцену в середньому були меншими, ніж особини раннього плейстоцену[4]. У порівнянні з сучасними бегемотами їхній череп був тонший і витягнутий, але з коротшою черепною коробкою[5].
Припускається, що Hippopotamus antiquus був більш пристосований до життя у воді, ніж Hippopotamus amphibius: його череп мав більш підняті очні ямки, а ноги — коротші трубчасті кістки. Аналіз ізотопів азоту дозволяє припустити, що H. antiquus надавав перевагу водним рослинам, на відміну від сучасного H. amphibius, який віддає перевагу наземним травам[6][7].
Поширення
ред.H. antiquus був поширений по всій Європі, від Піренейського та Апеннінського півостровів до Британських островів, від Рейну до Греції[8][9]. Найсхідніше свідчення походить з Кавказьких гір у Грузії (місцезнаходження Ахалкалакі)[10]. Можливі рештки цього виду також відомі з місцезнаходження Убейдія в Ізраїлі[11], хоча інші автори відносять ці рештки до виду H. behemoth[10]. Їхнє поширення сильно залежало від температури, вид мігрував у північні частини Європи лише в теплі міжльодовикові періоди[6].
Примітки
ред.- ↑ Desmarest, A.G., 1822. Mammalogie ou description des espèces de mammifères. Mme Veuve Agasse imprimeur édit., Paris, 2ème part., pp.277-555.
- ↑ The Paleobiology Database H. major Page. Архів оригіналу за 12 жовтня 2012. Процитовано 18 січня 2016.
- ↑ Romano, Marco; Manucci, Fabio; Bellucci, Luca (30 липня 2024). Body mass estimate and in-vivo reconstruction of Hippopotamus antiquus from Figline, Upper Valdarno (Tuscany). Historical Biology (англ.): 1—12. doi:10.1080/08912963.2024.2380358. ISSN 0891-2963.
- ↑ Mazza, Paul P. A.; Bertini, Adele (2013-01). Were P leistocene hippopotamuses exposed to climate‐driven body size changes?. Boreas (англ.). 42 (1): 194—209. doi:10.1111/j.1502-3885.2012.00285.x. ISSN 0300-9483.
- ↑ Martino, R.; Pandolfi, L. (3 липня 2022). The Quaternary Hippopotamus records from Italy. Historical Biology (англ.). 34 (7): 1146—1156. doi:10.1080/08912963.2021.1965138. ISSN 0891-2963.
- ↑ а б Adams, Neil F.; Candy, Ian; Schreve, Danielle C. (2022-01). An Early Pleistocene hippopotamus from Westbury Cave, Somerset, England: support for a previously unrecognized temperate interval in the British Quaternary record. Journal of Quaternary Science (англ.). 37 (1): 28—41. doi:10.1002/jqs.3375. ISSN 0267-8179.
- ↑ Palmqvist, P.; Perez-Claros, J. A.; Janis, C. M.; Figueirido, B.; Torregrosa, V.; Grocke, D. R. (1 листопада 2008). Biogeochemical and Ecomorphological Inferences On Prey Selection and Resource Partitioning Among Mammalian Carnivores In An Early Pleistocene Community. PALAIOS (англ.). 23 (11): 724—737. doi:10.2110/palo.2007.p07-073r. ISSN 0883-1351.
- ↑ van Kolfschoten, Th. (2000-08). The Eemian mammal fauna of central Europe. Netherlands Journal of Geosciences (англ.). 79 (2-3): 269—281. doi:10.1017/S0016774600021752. ISSN 0016-7746.
- ↑ Kuhn, Steven L. (2007-03). 150 years of Neanderthal discoveries: Early Europeans, continuity and discontinuity. Evolutionary Anthropology: Issues, News, and Reviews (англ.). 16 (2): 41—42. doi:10.1002/evan.20122. ISSN 1060-1538.
- ↑ а б Fidalgo, D.; Rosas, A.; Madurell-Malapeira, J.; Pineda, A.; Huguet, R.; García-Tabernero, A.; Cáceres, I.; Ollé, A.; Vallverdú, J. (2023-05). A review on the Pleistocene occurrences and palaeobiology of Hippopotamus antiquus based on the record from the Barranc de la Boella Section (Francolí Basin, NE Iberia). Quaternary Science Reviews (англ.). 307: 108034. doi:10.1016/j.quascirev.2023.108034.
- ↑ Martino, Roberta; Ríos, Maria Ibanez; Mateus, Octavio; Pandolfi, Luca (2023-11). Taxonomy, chronology, and dispersal patterns of Western European Quaternary hippopotamuses: New insight from Portuguese fossil material. Quaternary International (англ.). 674—675: 121—137. doi:10.1016/j.quaint.2022.12.010.
|
Це незавершена стаття про викопних ссавців. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |