Трупіал чорноголовий
Трупіал чорноголовий | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Icterus graduacauda Lesson, 1839 | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Трупіа́л чорноголовий[2] (Icterus graduacauda) — вид горобцеподібних птахів родини трупіалових (Icteridae). Мешкає в США і Мексиці[3].
Опис
ред.Довжина птаха становить 21,5-24 см, вага 31-52 г. Самці мають переважно жовте забарвлення, голова, крила і хвіст у них чорні. Махові пера мають білі краї, другорядні покривні пера крил формують на крилах жовті смуги. Спина і гузка мають оливковий відтінок. У самиць потилиця і спина тікож мають оливковий відтінок. Забарвлення молодих птахів є подібним до забарвлення самиц, однак крила у них тьмяно-коричневі. Ранньою осінню, іноді наприкінці літа, молоді птахи линяють і набувають дорослого забарвлення.
Підвиди
ред.Виділяють чотири підвиди:[4]
- I. g. audubonii Giraud Jr, 1841 — південний Техас і північно-східна Мексика (Тамауліпас);
- I. g. nayaritensis Van Rossem, 1938 — захід центральної Мексики (від південного Наярита до західного Халіско, північної Коліми і південного Мічоакана);
- I. g. dickeyae Van Rossem, 1938 — південно-західна Мексика (гори Південної Сьєрра-Мадре в штаті Герреро);
- I. g. graduacauda Lesson, R, 1839 — південь Мексиканського нагір'я.
Поширення і екологія
ред.Чорноголові трупіали живуть в густих вічнозелених субтропічних лісах та лісових масивах, віддають перевагу тінистим галерейним лісам. Зустрічаються на висоті до 2100 м над рівнем моря. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живояться комахами, їх личинками та іншими безхребетними, яких шукають під корою або в гнимлій деревині, а також плодами, насінням і нектаром. Сезон розмноження в США триває з квітня по червень, в Мексиці з квітня по вересень. Гніздо має мішечкоподібну або чашоподібну форму, птахи плетуть його з зелених стебел трави, встелюють м'якою травою і підвішують на дереві. В кладці від 3 до 5 яєць. За сезон можу вилуптися два або три виводки. Чорноголові трупіали часто стають жертвами гніздового паразитизму буроголових вашерів.
Збереження
ред.МСОП класифікує стан збереження цього виду як такий, що не потребує особливих заходів зі збереження. За оцінками дослідників, популяція чорноголових трупіалів становить 3,5 мільйони дорослих птахів.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Icterus graduacauda: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 08 серпня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Audubon Field Guide. National Audubon Society. 13 листопада 2014. Процитовано 9 травня 2016.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Oropendolas, orioles, blackbirds. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 08 серпня 2022.
Джерела
ред.- Jaramillo, Alvaro; Burke, Peter (1999). New World Blackbirds. London: Christopher Helm. ISBN 0-7136-4333-1.
- Bent, Arthur Cleveland (1965). Life Histories of North American Blackbirds, Orioles, Tanagers, and Allies. New York: Dover Publications. ISBN 0-486-21093-6.
- Peterson, Roger Tory; Chalif, Edward L. (1973). A Field Guide To Mexican Birds. Boston: Houghton Mifflin Company. ISBN 978-0-395-97514-5.
- Stutchbury, Bridget J. M.; Morton, Eugene S. (2001). Behavioral Ecology of Tropical Birds. San Diego: Academic Press. ISBN 978-0-12-675556-5.
- Flood, N. J.; J. D. Rising; T. Brush (2002). Audubon's Oriole (Icterus graduacauda). У A. Poole; F. Gill (ред.). The Birds of North America. Philadelphia, Pennsylvania: The Birds of North America.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |