LILO (LInux LOader) — один із стандартних завантажувачів для Linux, що використовувався до широкого розповсюдження завантажувача GRUB. Станом на 2015 рік розробку програми припинено.

LILO
Завантажувальне меню
Типзавантажувач операційної системи
РозробникВернер Гельмесбергер (1992–1998)
Джон Гоффман (1999–2007)
Йоахім Відорн (2010-2015)
Стабільний випуск24.2[1] (22 листопада 2015; 9 років тому (2015-11-22))
Версії24.2 (22 листопада 2015)[2]
ПлатформаIA-32, x86-64, PowerPC
Операційна системаLinux, Mac OS, Solaris i Windows
Мова програмуванняC Редагувати інформацію у Вікіданих і асемблер Редагувати інформацію у Вікіданих
Українська моватак
Стан розробкирозробку припинено[3]
ЛіцензіяЛіцензія BSD
Репозиторійsalsa.debian.org/joowie-guest/upstream_lilo
Вебсайтlilo.alioth.debian.org

Конфігурування

ред.

На відміну від GRUB, LILO зберігає дані конфігурації (такі, як пункти меню, вибір за замовчуванням тощо) у двійковому вигляді, і тому при кожній зміні конфігурації LILO шляхом редагування файла lilo.conf, потрібно оновлювати внутрішню конфігурацію за допомогою запуску програми lilo. GRUB не потребує такої схеми, оскільки читає текстові файли конфігурації безпосередньо.

LILO підтримує від 1 до 16 пунктів конфігурації.

Підтримка ОС

ред.

Крім завантаження ядер Linux (разом з initrd) можна завантажувати наступні стадії двійкового завантажувача (механізм chainloading). Наприклад, LILO може завантажувати і запускати завантажувачі FreeBSD або Microsoft Windows.

Інсталяція

ред.

LILO може бути встановлений в головному завантажувальному секторі MBR або завантажувальному секторі розділу.

LILO використовує BIOS для доступу до жорстких дисків, з притаманними цій схемі обмеженнями.

Див. також

ред.

Посилання

ред.
  1. Wiedorn, Joachim (22 листопада 2015). LILO Bootloader for GNU/Linux. Архів оригіналу за 27 жовтня 2017. Процитовано 22 листопада 2015. [Архівовано 2017-10-27 у Wayback Machine.]
  2. http://lilo.alioth.debian.org/
  3. Wiedorn, Joachim (15 грудня 2015). Development of lilo finished. Архів оригіналу за 3 червня 2016. Процитовано 28 липня 2016. [Архівовано 2016-06-03 у Wayback Machine.]