Баклан перуанський
| Баклан перуанський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
  | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Leucocarbo bougainvilliorum (Lesson, 1837) | ||||||||||||||||
 Мапа поширення виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Phalacrocorax bougainvillii Phalacrocorax bougainvilliorum Leucocarbo bougainvillii | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Баклан перуанський[2] (Leucocarbo bougainvilliorum) — вид сулоподібних птахів родини бакланових (Phalacrocoracidae).
Етимологія
ред.Вид названо на честь французького дослідника Луї Антуана де Бугенвіля (1729—1811)
Поширення
ред.Баклан перуанський гніздиться вздовж тихоокеанського узбережжя Перу та північної частини Чилі. Невелика популяція також розмножується на невеликій ділянці атлантичного узбережжя в Аргентині, але вона знаходиться на межі вимирання. У негніздовий сезон птахи мігрують на південь вздовж узбережжя Чилі, або на північ вздовж Еквадору, Колумбії та Панами. За оцінками 1999 року, чисельність виду становила 3,7 млн осіб.
Опис
ред.Баклан завдовжки до 78 см. Голова, шия, спина, крижі, надхвіст чорного кольору з блакитним відтінком. Груди та живіт білі. Рожеві ноги. Дзьоб сіруватий з червонуватою основою.
Спосіб життя
ред.Розмноження відбувається цілорічно з піком у листопаді та грудні. Гніздиться на землі на виступах і вершинах крутих скель. Гнізда будує з гуано. У колоніях високої щільності на квадратний метр припадає до трьох гнізд. Відкладає 3 синьо-зелених яйця. Інкубаційний період 26-32 днів. Живиться дрібною рибою і морськими безхребетними.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2018). Leucocarbo bougainvilliorum: інформація на сайті МСОП (версія 2021.1) (англ.) 4 травня 2021
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Посилання
ред.- BirdLife International. Species factsheet: Phalacrocorax bougainvillii. Архів оригіналу за 10 липня 2007. Процитовано 12 серпня 2005.
- Red List. Red List of Threatened Species, IUCN. Архів оригіналу за 4 березня 2011. Процитовано 12 серпня 2005.
- de la Peña, Martín R.; Rumboll, Maurice (1998). Birds of Southern South America and Antarctica. London: HarperCollinsPublishers. ISBN 0-00-220077-5.
- GROMS. Global Register of Migratory Species. Архів оригіналу за 3 березня 2013. Процитовано 12 серпня 2005.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |