Вікіпедія

Libellud

Немає перевірених версій цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Libellud — французький видавець настільних ігор, заснований у 2008 році в Пуатьє Режісом Боннессе. За словами керівника компанії, ігри компанії найчастіше пов'язані «з уявою, спільним проведенням часу та мріями»[1].

Libellud
ДержаваФранція Франція
ЗасновникРежіс Боннессе (Régis Bonnessée)
Засновано2008
ГалузьНастільні ігри
ДиректорМатьє Обер (Mathieu Aubert)
Штаб-квартираПуатьє Редагувати інформацію у Вікіданих
АдресаПуатьє
Вебсайт: libellud.com

Історія

ред.

Компанія була заснована у 2008 році Режісом Боннессе, автором настільних ігор, з метою видання гри Діксіт[2], яка спочатку не зацікавила інших видавців на ринку[3]. З 2008 по 2018 рік компанія випустила близько п'ятнадцяти ігор, поступово збільшуючи свій оборот і кількість співробітників[4], приймаючи організацію роботи, схожу на студію відеоігор[5]. У червні 2016 року було створено незалежну студію відеоігор Libellud Digital для розробки онлайн-версії гри Діксіт[4].

Ігри Libellud поширюються компанією Asmodee, а спочатку Діксіт у Франції видавала компанія Paille Éditions. Компанія експортує від 70[6] до 80 %[4] своєї продукції в Азію та Америку. Найбільші обсяги експорту припадають на Німеччину, Польщу та США[4].

У липні 2020 року Asmodee оголосила про придбання Libellud[7].

Видані ігри

ред.
  • Діксіт (2008), автор Жан-Луї Рубіра, ілюстратор Марі Кардуа[8]
  • Fabula (2010), автори Жан-Луї Рубіра та Режіс Боннессе, ілюстратор Мелані Фуентес
  • Nautilus (2012), автор Шарль Шевальє, ілюстратор Юіо
  • Seasons (2012), автор Режіс Боннессе, ілюстратор Ксав'є Ґеніффе-Дюрін (Naïade)
  • Vite ! Cachons-nous ! (2013), автор Фредерік Мойерсоен, ілюстратор Т. Емеріо[12]
  • Loony Quest (2015), автори Лоран Ескофьє та Давид Франк
    • Продано 100 000 копій гри (2018)[4]
    • Приз журі на Міжнародному фестивалі ігор (2015)
  • Otys (2017, у співвиданні з Pearl Games) автор Клод Лучіні, ілюстратор Пол Мафаон[13]
  • Mysterium (2015), автори Олександр Невський та Олег Сидоренко, ілюстратори Ксав'є Коллет та Ігор Бурлаков[14][15]
  • Dice Forge (2017)[18], автор Режіс Боннессе[19], ілюстратор Biboun[20]
  • Attack of the Jelly Monster (2018), автор Антуан Боккара, ілюстратор Гійом Дюшмен[20]
  • Shadows Amsterdam (2018), автор Матьє Обер, ілюстратор Studio M81[22]
  • One Key (2019), автор L’Atelier, ілюстратор Ксав'є Ґеніффе-Дюрін (Naïade)[23]
  • Obscurio (2019), автор L’Atelier, ілюстратор Ксав'є Коллет
  • Mysterium Park (2020), автори Олександр Невський та Олег Сидоренко, ілюстратор Ксав'є Коллет
  • Stella, Dixit Universe (2022), автори Жан-Луї Рубіра та Жеральд Каттіо, ілюстратор Жером Пеліссьє
  • Mysterium Kids: Le Trésor du Capitaine Bouh (2022), автори Антонін Боккара та Ів Гіршфельд, ілюстратор Олів'є Даншен
  • Діксіт - Дісней (2023), автор Жан-Луї Рубіра, ілюстратор Наталі Домбуа
  • Harmonies (2024), автор Йохан Бенвенуто, ілюстратор Маєва Да Сілва

Примітки

ред.
  1. ↑ Jeux de société: une entreprise crée des emplois qualifiés dans le centre-ville de Poitiers. lanouvellerepublique.fr (фр.). 30 січня 2018. Процитовано 20 серпня 2024.
  2. ↑ Сандрін Бажо (26 лютого 2017). Le jeu de société fait son festival. Le Parisien.
  3. ↑ а б Кейт Стент (19 грудня 2013). Jeux de société. Dixit : le phénomène. Ouest-France.
  4. ↑ а б в г д е ж Леа Обрі (4 січня 2018). Libellud : des jeux de société vendus dans le monde entier. Info Éco.
  5. ↑ Софі Амсілі (25 лютого 2019). Le marché français du jeu de société se professionnalise. Les Echos.
  6. ↑ Бруно Делійон (31 січня 2018). Dixit, le jeu de société qui s'envole vers le numérique. Centre presse.
  7. ↑ Олів'є Убертаї (15 липня 2020). EXCLUSIF. Jeux de société : Asmodee rachète l'éditeur de « Dixit ». Le Point.
  8. ↑ Себастьєн Гоетц (2 вересня 2017). Découvrez Dixit, notre jeu de société de la semaine. Numerama.
  9. ↑ Антуан Енгельс (22 лютого 2019). Les meilleurs jeux de société made in France. Huffington Post.
  10. ↑ а б 10 ans de Dixit : à l'origine du rêve. Tric-Trac. 3 серпня 2018.
  11. ↑ Quatre idées pour donner une seconde vie à vos jeux de société préférés. La République du Centre. 3 лютого 2019.
  12. ↑ а б Констанс Віланова (3 лютого 2019). Neuf jeux de société pour enfants qui changent du Monopoly. Télérama.
  13. ↑ Feel (4 жовтня 2018). [On joue à des jeux de société – épisode 27]. Le Journal du Geek.
  14. ↑ а б Себастьєн Гоетц (28 жовтня 2017). Découvrez Mysterium, notre jeu de société de la semaine. Numerama.
  15. ↑ Жюлі Уон (14 грудня 2017). Le jeu de société en met plein les yeux. Le Soir.
  16. ↑ Анн Демулен (16 грудня 2016). Les jeux coopératifs, la solution pour éviter la crise de larmes à Noël. 20 minutes.
  17. ↑ Філіпп Рішар (4 березня 2016). Mysterium, le Cluedo du XXIe siècle. Ouest-France.
  18. ↑ Еліс Робіне (6 лютого 2017). “Place aux jeux” rassemble plusieurs milliers de joueurs à Grenoble. France 3 Régions Isère.
  19. ↑ Лоранс Мондон Саміт (11 липня 2017). Sortie mondiale du nouveau jeu poitevin Dice Forge. La Nouvelle République.
  20. ↑ а б в Feel (20 червня 2018). [On joue à des jeux de société – épisode 24]. Journal du Geek.
  21. ↑ Веронік Іверно (31 січня 2018). Découvrez les 10 jeux de société nominés au Festival international des jeux de Cannes 2018. LSA Consommation.
  22. ↑ Себастьєн Гоетц (4 листопада 2018). Découvrez Shadows Amsterdam, notre jeu de société de la semaine. Numerama.
  23. ↑ Себастьєн Гоетц (19 травня 2019). Le jeu de société de la semaine : One Key, collaborez sans parler !. Numerama.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/wiki/Libellud