Melomys burtoni
Melomys burtoni — вид гризунів родини мишевих (Muridae). Зустрічається в Австралії та Папуа-Новій Гвінеї. В Австралії зустрічається вздовж північного узбережжя від Кімберлі до Нового Південного Уельсу. У Верхньому кінці часто зустрічається у пандануса (P. spiralis). Живе у відкритих трав'яних степах, в очеретяних ділянках або на плантаціях цукрової тростини на висоті до 2000 м. Уникає густої рослинності[1].
Melomys burtoni | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
Клас: | Ссавці (Mammalia) |
Ряд: | Мишоподібні (Rodentia) |
Родина: | Мишеві (Muridae) |
Рід: | Melomys |
Вид: | M. burtoni
|
Біноміальна назва | |
Melomys burtoni (Ramsay, 1887)
|
Морфологічна характеристика
ред.Вид важить до 55 г, має довжину тіла від 90 до 140 мм і довжину хвоста від 100 до 150 мм. Зверху хутро кольору хакі, кориці або бруду, а знизу трохи світліше. В області шиї можуть з'явитися світлі плями.
Харчування
ред.Харчується гризун травами та їх насінням, рідко комахами. Оскільки тварина добре лазить, вона здатна використовувати цукрову тростину від кореня до кінчика. Погризені рослини часто гинуть через подальше бактеріальне зараження. У Квінсленді збитки обчислюються мільйонами.
Розмноження
ред.Вид будує сферичне гніздо з трави, яке прикріплюється до двох-трьох міцних травинок на висоті близько 1 м. Самиця народжує двох-трьох дитинчат, які відкривають очі через сім-десять днів і відлучаються через шість тижнів. Якщо є небезпека, наприклад пожежа в чагарниках, дитинчата кусають соски матері, що втікає, і таким чином їх можна врятувати.
Примітки
ред.- ↑ а б Aplin, K.; Dickman, C.; Helgen, K.; Winter, J.; Ellis, M. & Burbidge, A. (2008). Pseudocheirus occidentalis. IUCN Red List of Threatened Species. 2008. Процитовано 10.10.2008. )
Джерела
ред.- Conder & Strahan (ред.): Dictionary of Australian and New Guinean Mammals. CSIRO PUBLISHING, 2007, ISBN 978-0-643-10006-0, P. 77