Mia Donna
«Mia Donna» — український короткометражний фільм режисера Павла Острікова у стилі магічного реалізму, знятий 2018 року. Ця трагікомічна стрічка про чоловіка, який одного дня перетворюється на маленького хлопчика, отримала премію «Золота Дзиґа» як найкращий український короткометражний фільм і стала учасником багатьох українських та іноземних матеріалів, зокрема Київського міжнародного фестивалю короткометражних фільмів, Київського кінофестивалю «Відкрита Ніч», Uppsala SFF, Таллінського кінофестивалю «Темні ночі» та інших.
«Mia Donna» | |
---|---|
«Mia Donna» | |
Вид | Короткометражний ігровий |
Жанр | трагікомедія |
Режисер | Павло Остріков |
Продюсер | Юрій Мінзянов |
Сценарист | Павло Остріков |
У головних ролях | Максим Кондратюк, Ірина Мак, Яків Забарний, Софія Котлярова |
Оператор | Микита Кузьменко |
Монтаж | Андрій Гулянич |
Художник | Діана Тодоратьєва |
Костюмер | Олександра Козель-Потатуєва |
Звукорежисер | Сергій Авдєєв |
Кінокомпанія | Крісті фільм |
Дистриб'ютор | Kinolife Distribution |
Тривалість | 16 хв. |
Мова | українська |
Країна | Україна |
Рік | 03 червня 2019 (світова прем'єра) 18 липня 2018 (прокат в Україні) |
IMDb | ID 8531360 |
Рейтинг | IMDb: |
Українська прем’єра фільму відбулася 2018 року на Одеському міжнародному кінофестивалі. Фільм входить до кіноальманаху короткометражних фільмів Українська нова хвиля. Красиві двадцятилітні та Літо. Дзиґа. Love.
Сюжет
ред.Оксана та Толік – пара, що прожила разом майже 30 років. Оксана як домінантка в сім’ї вважає Толіка абсолютно несамостійним. Вибираючи одяг на Хмельницькому базарі, вона просить чоловіка поміряти футболку. Він неохоче заходить за шторку та перетворюється на семирічного хлопчика. Лікарі безсилі, і ніхто не може повернути його назад. Оксана чіпляється за старе життя, проте проблема виявилась серйознішою, ніж їй здавалось.
«Мені хотілось показати, що кохання з роками перетворюється на материнську турботу, де немає місця пристрасті. При цьому я намагався зняти фільм без моралі та нікого не повчати, адже в мене не знайшлася відповідь навіть для себе, як зберегти своє кохання у майбутньому. Це досить важке питання», - розповідає Павло Остріков в інтерв’ю виданню Moviegram.[1]
Виробництво
ред.Знімальна група фільму складалася приблизно із 45 осіб, а зйомки тривали 3 дні. При виробництві фільму тривалістю 16 хв. було задіяно такі живі локації як базар, школа, квартира тощо.
«В основі сюжету – мініатюра про сім’ю, яка купує речі на Хмельницькому базарі, яку я колись написав для виступу в КВН. Якось я згадав цю історію і написав за нею сценарій. Він сподобався Юрію Мінзянову, продюсеру Kristi films, і ми почали знімати. Це наш третій спільний фільм – до цього разом відзняли «Голден лав» та «Випуск’97». З кожною наступною стрічкою ми намагалися залучити все більше фахівців та зробити кіно значно вищого рівня», - коментує процес виробництва Павло Остріков.[1]
Сприйняття
ред.Фільм отримав позитивні відгуки від української професійної спільноти. Кінокритик та журналіст Ярослав Підгора-Гвяздовський зазначив, що «...крім формальної складової — фільм розіграний і придуманий ідеально — він має вагомий для обговорення сенс, торкаючись вічної залежності чоловіка від жінки, і якого б віку той чоловік не був, усе одно жінка матиме до нього материнські почуття, невід’ємні від неї через її природу, незважаючи на її соціальний статус та роки».[2]
Кінокритик та співавтор програми «Аргумент-кіно» ( канал «1+1») Ігор Грабович написав про стрічку наступне: «Картина Павла Острікова «Mia Donna» є маленьким шедевром, у якому об’єдналося дуже багато компонентів. Це і впізнавані ситуації та персонажі, і знайомі всім нам страхи та надії, до яких додається щось набагато вагоміше, що нечасто зустрінеш в українських фільмах».[3]
Театральний критик і заслужений діяч мистецтв України Сергій Васильєв відгукнувся про «Mia Donna» як про «найкращий український короткий метр 2018 року. Вишуканість, фантазія та тонкий гумор майстерно відтіняють у ньому правдиву життєву повсякденність — українську за формою (яка, звісно ж, дуже далека від полотен майстрів Ренесансу) та універсальну, загальнолюдську за своєю суттю».[4]
Участь у кінофестивалях
ред.- 2018 Приз глядацьких симпатій Львівського міжнародного фестивалю короткометражних фільмів Wiz-Art, Україна
- 2019 Найкращий фільм національного конкурсу Київського МКФ короткометражних фільмів, Україна
- 2019 Диплом за Найкращий сценарій – Київський кінофестиваль «Відкрита Ніч», Україна (Павло Остріков)
- 2019 «Золота дзиґа» – Найкращий короткометражний ігровий фільм (ім. Ю. А. Мінзянова)
- 2019 Учасник програми “UKRAINE STAY WEIRD” в межах 38-ого Uppsala SFF
- 2019 Учасник конкурсної програми Brooklyn Film Festival
- 2018 Учасник Таллінського кінофестивалю «Темні ночі», Естонія
- 2018 Учасник International Short Film Festival Leuven, Бельгія
- 2018 Учасник конкурсної програми Одеського міжнародного кінофестивалю
Джерела та примітки
ред.- ↑ а б https://moviegram.com.ua/interview-pavlo-ostrykov-mia-donna-vypusk-97-kristi-films/
- ↑ Підгора-Гвяздовський, Ярослав (23 липня 2018). Поцілити в серце глядача. Про короткометражки національного конкурсу ОМКФ. detector.media (укр.). Процитовано 24 травня 2022.
- ↑ Грабович, Ігор (5 грудня 2018). Нова українська комедія: короткометражна версія. detector.media (укр.). Процитовано 24 травня 2022.
- ↑ Достойно и не всегда коротко: альманах "Украинская новая волна. Красивые двадцатилетние" — Delo.ua. delo.ua (рос.). Процитовано 24 травня 2022.