Вікіпедія

Papers, Please

відеогра 2013 року

Papers, Please (укр. Документи, будь ласка) — відеогра в жанрі головоломка, яку створив і випустив розробник Лукас Поуп 8 серпня 2013 року[3] для платформ Windows і MacOS. Пізніше стала доступна для Linux, iOS та Android.

Papers, Please
Обкладинка «Papers, Please»
РозробникЛукас Поуп
ВидавецьЛукас Поуп
Дистриб'юторApp Store, PlayStation Store, Playismd, Humble Store[d], Good Old Games і Steam
Жанр(и)Головоломка
ПлатформаWindows, macOS, Linux, iOS, PlayStation Vita, Android
Дата випуску8 серпня 2013
Режим гриОднокористувацька гра
Моваанглійська[1], французька[1], німецька[1], іспанська[1], бразильський варіант португальської мови[1], російська[1], італійська[1], японська[1], польська[1] і українська[1]
Творці
Програміст(и)Lucas Poped
Композитор(и)Lucas Poped
Технічні деталі
РушійUnity[2]
Носійцифрове завантаження[d] і цифрова дистрибуція
Офіційний сайт
CMNS: Papers, Please у Вікісховищі

Сюжет

ред.

Головний герой — працівник міграційної служби вигаданої країни Арстоцка, який працює на контрольно-пропускному пункті.[4][5] Упродовж гри на КПП з'являтимуться громадяни Арстоцки та сусідніх країн з наміром перетнути кордон. Головна задача гравця — уважно перевіряти документи та загальні дані та ставити штамп — впустити чи ні.[5]

Кожен робочий день починається з отримання листа, що інформує про зміни у політиці перетину кордону. Якщо на початку гри достатньо перевіряти лише правдивість інформації в паспорті, то зі змінами умов в'їзду з'являються й інші документи: пропуск на роботу, дозвіл на в'їзд тощо.[6] Гравець може і мусить щоразу звертатись до посібника, що має у собі детальну інформацію про громадянство, дозволи, штампи, щоб упевнитись у чесності намірів людини.[7]

У разі невідповідностей, гравець може попросити особу зняти відбитки пальців.[8] У випадку сумніву в статі громадянина, гравець може попросити його пройти сканування, після якого будуть отримані результати про стать персонажа, а також наявність у нього контрабанди.[9] Порушника можна заарештувати.[6]

За кожне правильне рішення гравець отримує ігрову валюту, яку наприкінці кожного дня потрібно витрачати на оплату житла, опалення, покупку їжі чи медикаментів та загальне утримання власної родини.[6] За неправильні рішення гравець отримує штрафи: за перше порушення в робочому дні — попередження, за наступні — штраф, що поступово збільшується.[8]

Гравець має бути готовим до наступних напрямків конфліктів та проблем: бідності та проблем у сім‘ї, моральних питань, арештів, терактів і смертей.

Розробка

ред.

Papers Please була розроблена Лукасом Поупом. За його словами, він отримав натхнення від фільмів «Арго» та «Джейсон Борн».[10]

Розробка гри розпочалася в листопаді 2012 р. Спочатку Поуп використовував власні фінансові заощадження, а пізніше звертався до підтримки фанатів. Автор також просив людей вказувати свої імена і прізвища, але більшість з них були жартівливими.[10]

Після загальної демонстрації гри, яка принесла йому позитивні відгуки, Поуп вирішив подати гру до Steam Greenlight, після чого вона була затверджена 1 травня.[11] Papers, Please вийшла 8 серпня 2013 року на Windows та OS X[12] та 12 лютого 2014 для Linux.[13]

Короткометражний фільм

ред.

27 січня 2018 року відбулася прем'єра короткометражного фільму, знятого російськими кінематографістами Лілією Ткач і Микитою Ординським.[14] Головну роль виконав Ігор Савочкін. Пізніше ця ж команда зняла фільм за мотивами гри «Beholder».

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в г д е ж и к л Steam — 2003.
  2. ↑ а б Version 1.4.9 - Engine Update — 2023.
  3. ↑ Papers, Please у Steam. store.steampowered.com (укр.). Архів оригіналу за 14 січня 2020. Процитовано 31 січня 2020.
  4. ↑ News, A. B. C. New 'Papers Please' Video Game May Surprise You. ABC News (англ.). Архів оригіналу за 16 жовтня 2019. Процитовано 31 січня 2020.
  5. ↑ а б Papers, Please Review - IGN (англ.), архів оригіналу за 9 травня 2019, процитовано 31 січня 2020
  6. ↑ а б в Walker, John (12 серпня 2013). Wot I Think: Papers, Please. Rock, Paper, Shotgun (амер.). Архів оригіналу за 13 травня 2020. Процитовано 31 січня 2020.
  7. ↑ Concepcion, Jason (9 лютого 2017). ‘Papers, Please’ Is a Disturbingly Relevant Video Game About Immigration. The Ringer (англ.). Архів оригіналу за 4 лютого 2020. Процитовано 4 лютого 2020.
  8. ↑ а б Hoggins, Tom (28 серпня 2013). Papers, Please review (брит.). ISSN 0307-1235. Архів оригіналу за 4 лютого 2020. Процитовано 4 лютого 2020.
  9. ↑ Webster, Andrew (14 травня 2013). Immigration as a game: 'Papers, Please' makes you the border guard. The Verge (англ.). Архів оригіналу за 31 січня 2020. Процитовано 4 лютого 2020.
  10. ↑ а б The Making Of: Papers, Please | Features | Edge Online. web.archive.org. 22 січня 2014. Архів оригіналу за 22 січня 2014. Процитовано 20 лютого 2020.
  11. ↑ Sarkar, Samit (1 травня 2013). Papers, Please and two other games added to Steam Greenlight. Polygon (англ.). Архів оригіналу за 8 квітня 2019. Процитовано 20 лютого 2020.
  12. ↑ Glory To Arstotzka: Papers, Please And An Interview With Its Creator - CultureMass. web.archive.org. 11 січня 2014. Архів оригіналу за 11 січня 2014. Процитовано 20 лютого 2020. [Архівовано 2014-01-11 у Wayback Machine.]
  13. ↑ Linux gaming: Papers, please. OCS-Mag (амер.). 20 березня 2014. Архів оригіналу за 5 листопада 2016. Процитовано 20 лютого 2020. [Архівовано 2016-11-05 у Wayback Machine.]
  14. ↑ Yin-Poole, Wesley (11 серпня 2017). There's a Papers, Please short film. Eurogamer (англ.). Архів оригіналу за 18 вересня 2020. Процитовано 31 січня 2020.
Отримано з https://uk.wiki.x.io/w/index.php?title=Papers,_Please&oldid=44020024