Фазанові
Фаза́нові (Phasianidae) — родина птахів з ряду куроподібних.[1] Фазанові належать до числа цінних мисливських птахів.
Фазанові | |
---|---|
Трагопан-сатир | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клас: | Птахи (Aves) |
Ряд: | Куроподібні (Galliformes) |
Надродина: | Phasianoidea |
Родина: | Фазанові (Phasianidae) Horsfield, 1821 |
Типовий вид | |
Фазан звичайний | |
Підродини | |
Вікісховище: Phasianidae |
Класифікація
ред.Відомо 185 видів у 54 родах. Деякі види є предами свійських птахів або одомашнені (наприклад індик звичайний, цесарка), багато перебувають під охороною.[1]
Раніше родина поділялася на дві підродини: фазанні (Phasianinae) і куріпчині (Perdicinae). Молекулярна філогенія показала, що ці дві підродини не є монофілетичними, а фактично складають лише одну лінію з одним спільним предком. Наприклад, деякі куріпки (рід Perdix) ближче до фазанів, тоді як перепілки та кеклики ближче до джунглевих птахів.[2][3] У 2021 році родину розділили на дві підродини: Rollulinae і Phasianinae, причому остання містить кілька триб у межах двох клад. Токрові (Odontophoridae) і цесаркові (Numididae) раніше інколи включалися до цієї родини, але тепер, як правило, розміщуються у власних родинах; навпаки, тетерукові (Tetraonidae) та індикові (Meleagrididae), які раніше часто розглядалися як окремі родини, тепер включені до фазанових.
Класифікація 2021 року
ред.Таксономія та впорядкування засновані на систематиці Kimball et al., 2021, яка була прийнята Міжнародним орнітологічним конгресом. Назви триб і підродин базуються на 4-му виданні Howard and Moore Complete Checklist of the Birds of the World. Роди без триби вважаються належними до триби incertae sedis.[2][4][5][6]
- Підродина Rollulinae
- Xenoperdix Dinesen et al., 1994 (африканська куріпка)
- Caloperdix Blyth, 1861 (куропатиця)
- Rollulus Bonnaterre, 1791 (червоночуба куріпка)
- Melanoperdix Jerdon, 1864 (чорна куріпка)
- Arborophila Hodgson, 1837 (чагарникова куріпка)
- Підродина Phasianinae
- Phasianinae «Erectile clade»
- Lerwa Hodgson, 1837 (сніжна куріпка)
- Ithaginis Wagler, 1832 (ітагін)
- Триба Lophophorini
- Tragopan Cuvier, 1829 non Gray 1841 (трагопан)
- Tetraophasis Elliot, 1871 (кундик)
- Lophophorus Temminck, 1813 non Agassiz 1846 (монал)
- Pucrasia Gray, 1841 (коклас)
- Триба Tetraonini
- Meleagris Linnaeus, 1758 (індик)
- Bonasa Stephens, 1819 (боназа)
- Tetrastes Keyserling & Blasius, 1840 (орябок)
- Centrocercus Swainson, 1832 (гострохвостий тетерук)
- Dendragapus Elliot, 1864 (жовтобровий тетерук)
- Tympanuchus Gloger, 1841 (лучний тетерук)
- Lagopus Brisson, 1760 (біла куріпка)
- Falcipennis Elliot, 1864 (дикуша)
- Canachites Stejneger, 1885 (канадська дикуша)
- Tetrao Linnaeus, 1758 (тетерук)
- Lyrurus Swainson, 1832
- Rhizothera Gray, 1841 (довгохвоста куріпка)
- Perdix Brisson, 1760 (куріпка)
- Триба Phasianini
- Syrmaticus Wagler, 1832 (мікадо)
- Chrysolophus Gray, 1834 (золотий фазан)
- Phasianus Linnaeus, 1758 (фазан)
- Catreus Cabanis, 1851 (гімалайський фазан)
- Crossoptilon Hodgson, 1838 (фазан-вухань)
- Lophura Fleming, 1822 non Gray, 1827 non Walker, 1856 (лофур)
- Phasianinae «Nonerectile clade»
- Триба Pavonini
- Rheinardia Maingonnat, 1882 (чубатий аргус)
- Argusianus Rafinesque, 1815 (аргус)
- Afropavo Chapin, 1936 (африканський павич)
- Pavo Linnaeus, 1758 (павич)
- Polyplectron Temminck, 1807 (віялохвіст)
- Galloperdix Blyth, 1845 (куріпка-шпороніг)
- Tropicoperdix Blyth, 1859
- Haematortyx Sharpe, 1879 (червоноголова куріпка)
- Триба Gallini
- Bambusicola Gould, 1863 (бамбукова куріпка)
- Gallus Brisson, 1760 (курка)
- Peliperdix Bonaparte, 1856 (лісовий турач)
- Ortygornis Reichenbach, 1852
- Francolinus Stephens, 1819 (турач)
- Campocolinus Crowe et al., 2020
- Scleroptila Blyth, 1852
- Триба Coturnicini
- Tetraogallus Gray, 1832 (улар)
- Ammoperdix Gould, 1851 (пустельна куріпка)
- Synoicus Bosc, 1792
- Margaroperdix Reichenbach, 1853 (мадагаскарська куріпка)
- Coturnix Garsault, 1764 (перепілка)
- Alectoris Kaup, 1829 (кеклик)
- Perdicula Hodgson, 1837 (чагарникова перепілка)
- Ophrysia Bonaparte, 1856 (Гімалайська перепілка)
- Pternistis Wagler, 1832
- Триба Pavonini
- Phasianinae «Erectile clade»
Викопні базальні форми
ред.- †Alectoris pliocaena Tugarinov 1940b
- †Bantamyx Kuročkin 1982
- †Diangallus Hou 1985
- †Gallus beremendensis Jánossy 1976b
- †Gallus europaeus Harrison 1978
- †Lophogallus Zelenkov & Kuročkin 2010
- †Megalocoturnix Sánchez Marco 2009
- †Miophasianus Brodkorb 1952 [Miophasianus Lambrecht 1933 nomen nudum ; Miogallus Lambrecht 1933]
- †Palaeocryptonyx Depéret 1892 [Chauvireria Boev 1997; Pliogallus Tugarinov 1940b non Gaillard 1939; Lambrechtia Janossy 1974]
- †Palaeortyx Milne-Edwards 1869 [Palaeoperdix Milne-Edwards 1869]
- †Panraogallus Li et al. 2018
- †Plioperdix Kretzoi 1955 [Pliogallus Tugarinov 1940 non Gaillard 1939]
- †Rustaviornis Burchak-Abramovich & Meladze 1972
- †Schaubortyx Brodkorb 1964
- †Shandongornis Yeh 1997
- †Shanxiornis Wang et al. 2006
- †Tologuica Zelenkov & Kuročkin 2009
- Tropicoperdix Blyth 1859 [Phoenicoperdix Hartlaub 1860; Peloperdix Jerdon 1864]
Спосіб життя
ред.Живуть фазанові в різноманітних умовах — у лісах (але тайги уникають), степах, пустелях, горах, культурному ландшафті; багато видів тяжіють до чагарникових заростей. Фазанові живляться в основному рослинними кормами. Вони збирають корм виключно на землі, розкопуючи при цьому ґрунт (тільки фазан не риє в землі), або скльовує їжу з кущів, до яких можуть дотягнутися дзьобом.
Усі фазанові гніздяться на землі. Багато видів моногамні, але у висиджуванні пташенят і їх вихованні самці зазвичай не беруть участь.
Більшість видів живе осіло, деякі кочують або навіть відлітають на зиму.
Розповсюдження
ред.Представники родини в основному поширені у Старому світі, включаючи більшу частину Європи та Азії (за винятком крайньої півночі), всю Африку, за винятком найсухіших пустель. Також поширені в східній Австралії та, у минулому, в Новій Зеландії. Індики є вихідцями Нового світу, тоді як тетеруки — циркумполярний вид.[1]. В Україні трапляється 4 види; перепілка, сіра куріпка, кеклик, фазан звичайний.
Примітки
ред.- ↑ а б Гол. ред. М.П. Бажан (1964). Українська радянська енциклопедія. Том 15 Туман - Цемент (укр) . Київ. с. 191.
- ↑ а б Kimball, R. T.; Braun, E. L.; Zwartjes, P. W.; Crowe, T. M.; Ligon, J. D. (1999). A molecular phylogeny of the pheasants and partridges suggests that these lineages are not monophyletic. Molecular Phylogenetics and Evolution. 11 (1): 38—54. doi:10.1006/mpev.1998.0562. PMID 10082609.
- ↑ Kimball, Rebecca T.; Braun, Edward L. (2014). Does more sequence data improve estimates of galliform phylogeny? Analyses of a rapid radiation using a complete data matrix. PeerJ. 2: e361. doi:10.7717/peerj.361. PMC 4006227. PMID 24795852.
- ↑ Kimball, R.T.; Hosner, P.A.; Braun, E.L. (2021). A phylogenomic supermatrix of Galliformes (Landfowl) reveals biased branch lengths. Molecular Phylogenetics and Evolution. 158: 107091. doi:10.1016/j.ympev.2021.107091. ISSN 1055-7903. PMID 33545275. S2CID 231963063.
- ↑ Pheasants, partridges, francolins – IOC World Bird List (амер.). Процитовано 4 серпня 2022.
- ↑ H&M4 Checklist family by family - The Trust for Avian Systematics. www.aviansystematics.org. Процитовано 4 серпня 2022.
Посилання
ред.- Банківа // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |