Зеленяр венесуельський
Зеленяр венесуельський | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Poospiza goeringi (Sclater & Salvin, 1870) | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Chlorospingus goeringi Hemispingus goeringi Oropingus goeringi | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Зеленя́р венесуельський[2] (Poospiza goeringi) — вид горобцеподібних птахів родини саякових (Thraupidae)[3]. Ендемік Венесуели. Вид названий на честь німецького натураліста Антона Герінга[en][4].
Опис
ред.Довжина птаха становить 14,5 см. Верхня частина тіла чорнувато-сіра, тім'я, щоки і горло чорні. Над очима білі "брови". під очима невеликі білі плями. Нижня частина тіла рудувато-коричнева.
Поширення і екологія
ред.Венесуельські зеленярі є ендеміками гір Кордильєра-де-Мерида на заході країни. Вони живуть в підліску вологих гірських тропічних і хмарних лісів, на узліссях та у високогірних чагарникових і бамбукових заростях. Зустрічаються парами або невеликими зграйками, на висоті від 2600 до 3200 м над рівнем моря. Іноді приєднуються до змішаних зграй птахів. Живляться комахами і ягодами, яких шукають на землі та в підліску.
Збереження
ред.МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозлимого. За оцінками дослідників, популяція венесуельських зеленярів становить від 1500 до 700 птахів. Їм може загрожувати знищення природного середовища.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Poospiza goeringi. Архів оригіналу за 17 вересня 2021. Процитовано 13 лютого 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Tanagers and allies. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 29 квітня 2014. Процитовано 13 лютого 2022.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 175. ISBN 978-1-4081-2501-4.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |