Качолота сірочуба

Біологічна класифікація

Домен:	Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Птахи (Aves)
Ряд:	Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:	Горнерові (Furnariidae)
Рід:	Качолота (Pseudoseisura)
Вид:	Качолота сірочуба

Біноміальна назва

Pseudoseisura unirufa
(D'Orbigny & Lafresnaye, 1838)

Ареал виду

Синоніми

Anabates unirufus
Anumbius unirufus
Pseudoseisura cristata unirufa

Посилання

Вікісховище:	Pseudoseisura unirufa
Віківиди:	Pseudoseisura unirufa
EOL:	284042
ITIS:	711562
МСОП:	22733216
NCBI:	1094500

Качоло́та сірочуба^[2] (Pseudoseisura unirufa) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae)^[3]. Мешкає в Південній Америці. Раніше вважалася конспецифічною з рудочубою качолотою^[4].

Опис

Сірочуба качолота

Довжина птаха становить 20-23 см, вага 40-55 г. Забарвлення майже повністю рудувато-каштанове, на тімені сіруватий чуб, який може ставати дибки. Дзьоб і лапи сірі, райдужки жовті^[5].

Поширення і екологія

Сірочубі качолоти поширені в регіоні Пантаналу, на крайньому південному сході Болівії, на південному заході Бразилії і півночі Парагваю, а також на північному сході Болівії. Вони живуть на болотах, на узліссях галерейних лісів, у вологих саванах. Зустрічаються на висоті від 300 до 500 м над рівнем моря.

Поведінка

Сірочубі качолоти зустрічаються переважно парами. Вони живляться переважно комахами та іншими безхребетними, яких шукають на деревах, а також плодами і насінням. Іноді сірочубі качалоти можуть спускатися на землю, на якій вони доволі незграбно пересуваються стрибками. Вони можуть зустрічатся поблизу людських жител. Гніздяться на деревах. Гніздо велике, зроблене з гілок.

Примітки

↑ BirdLife International (2016). Pseudoseisura unirufa. Архів оригіналу за 13 Травня 2021. Процитовано 9 Лютого 2022.
↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 18 Січня 2022. Процитовано 09 лютого 2022.
↑ Zimmer, Kevin J.; Whittaker, Andrew (2000). The Rufous Cacholote (Furnariidae: pseudoseisura) is two species (PDF). The Condor. 102 (2): 409—422. doi:10.1650/0010-5422(2000)102[0409:TRCFPI]2.0.CO;2. Архів оригіналу (PDF) за 9 Липня 2021. Процитовано 9 Лютого 2022.
↑ Ridgely, Robert S.; Tudor, Guy (2009). Field Guide to the Songbirds of South America: The Passerines. University of Texas Press. с. 70. ISBN 978-0-292-71748-0. Архів оригіналу за 9 Лютого 2022. Процитовано 9 Лютого 2022.

Це незавершена стаття з орнітології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] BirdLife International (2016). Pseudoseisura unirufa. Архів оригіналу за 13 Травня 2021. Процитовано 9 Лютого 2022.

[2] Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.

[ioc-3] Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 18 Січня 2022. Процитовано 09 лютого 2022.

[4] Zimmer, Kevin J.; Whittaker, Andrew (2000). The Rufous Cacholote (Furnariidae: pseudoseisura) is two species (PDF). The Condor. 102 (2): 409—422. doi:10.1650/0010-5422(2000)102[0409:TRCFPI]2.0.CO;2. Архів оригіналу (PDF) за 9 Липня 2021. Процитовано 9 Лютого 2022.

[Ridgely-5] Ridgely, Robert S.; Tudor, Guy (2009). Field Guide to the Songbirds of South America: The Passerines. University of Texas Press. с. 70. ISBN 978-0-292-71748-0. Архів оригіналу за 9 Лютого 2022. Процитовано 9 Лютого 2022.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]