Тілопо червоновусий
| Тілопо червоновусий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| † Ptilinopus mercierii (Des Murs & Prévost, 1849) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тілопо червоновусий[2] (Ptilinopus mercierii) — вимерлий вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Був ендеміком Французької Полінезії.
Опис
ред.Довжина птаха становила 21-23 см[3]. Верхня частина голови і щоки були яскраво-пурпуровими, горло було жовтуватим, шия і груди були сріблясто-сірими із зеленуватим відтінком. Нижня частина тіла була яскраво-золотисто-жовтою. Спина і крила були яскраво-зеленими із золотистим відтінком. Хвіст був темно-зелений, кінець хвоста був білим[4]. Представники підвиду P. m. tristrami вирізнялися світлішим, жовтішим забарвлення, а також жовтою смугою, що окаймляла пурпурову пляму на голові. Загалом чероновусі тілопо були подібними до білолобих тілопо[5].
Підвиди
ред.Виділяли два підвиди:[6]
Поширення і екологія
ред.Червоновусі тілопо жили у вологих гірських тропічних лісах, на відміну від білолобих тілопо, які віддавали перевагу долинам. Зустрічалися на висоті до 1370 м над рівнем моря.
Вимирання
ред.Номінативний підвид P. m. mercierii відомий лише за голотипом, який був зібраний під час експедиції фрегата Venus під командуванням французького мореплавця Абеля Обера дю Петі-Туара[fr] 1836-1839 рр)[7]. Імовірно, вже на момент відкриття цей підвид був рідкісним. Під час експедиції Вітні в Південних морях (1921-1923 рр) цей підвид не спостерігався; також він не був помічений під час експедицій Девіда Холіока і Жана-Клода Тібо в 1972 і 1975 роках. Імовірно, причиною вимирання підвиду P. m. mercierii стала поява на острові інтродукованих кішок і щурів.
Підвид P. m. tristrami був відкритий американським дослідником Ендрю Гареттом і науково описаний Томмазо Сальвадорі в 1892 році[8]. В подальшому наукові отримали ще кілька зразків цього підвиду. Востаннє птах спостерігався в 1922 році, коли експедиція Вітні отримала 14 зразків цього підвиду. Імовірно, причиною вимирання P. m. mercierii також були інвазивні кішки і щури, а також вірігінські пугачі (Bubo virginianus).
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Ptilinopus mercierii. Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 28 листопада 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Red-moustached Fruit-dove (Ptilinopus mercierii). www.hbw.com (англ.). Процитовано 25 вересня 2017.
- ↑ Hume, Julian P. (2017). Extinct Birds (англ.). Bloomsbury Publishing. с. 181. ISBN 9781472937469. Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 28 листопада 2021.
- ↑ Gibbs, David (2010). Pigeons and Doves: A Guide to the Pigeons and Doves of the World (англ.). Bloomsbury Publishing. с. 500. ISBN 9781408135556. Архів оригіналу за 28 листопада 2021. Процитовано 28 листопада 2021.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Pigeons. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
- ↑ Du Petit-Thouars, Abel Aubert: Voyage autour du monde sur la frégate la Vénus. Commandée par Abel de Petit-Thouars. 1855, ss. 266–267. [] Помилка: {{Lang}}: немає тексту (допомога)
- ↑ Tommaso Salvadori. Descrizione di una nuova specie di Colombo del genere PTILINOPUS. „Bollettino dei musei di zoologia ed anatomia comparata della R. Università di Torino”. 7 (N. 135), s. 1, 1892.
Джерела
ред.- Tommaso Salvadori: Catalogue of Columbæ, or Pigeons in the Collection of the British Museum In: Catalogue of the Birds of the British Museum, Vol. 21, 1893. S. 110–111
- Holyoak, D.T. & Thibault, J.C.: Contribution à l’étude des oiseaux de Polynésie orientale. Mem. Mus. Nat. Hist. Paris (Ser. A) Zool. 127, 1984: 1–209.
- David Gibbs, Eustace Barnes und John Cox: Pigeons and Doves. A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001, ISBN 90-74345-26-3, S. 150–151.
- Julian Pender Hume, Michael Walters: Extinct Birds. A & C Black, London 2012. ISBN 140815725X:S. 158
- Baptista, L.F., Trail, P.W. & Horblit, H.M. (2016). Red-moustached Fruit-dove (Ptilinopus mercierii). In: del Hoyo, J., Elliott, A., Sargatal, J., Christie, D.A. & de Juana, E. (eds.). Handbook of the Birds of the World Alive. Lynx Edicions, Barcelona. (abgerufen auf http://www.hbw.com/node/54341 on 30. September 2016).
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |