Котора буроволий
| Котора буроволий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pyrrhura calliptera (Massena & Souancé, 1854)[2] | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Conurus callipterus Massena & Souancé, 1854 | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Котора буроволий[3] (Pyrrhura calliptera) — вид папугоподібних птахів родини папугових (Psittacidae)[4]. Ендемік Колумбії[5].
Опис
ред.
Довжина птаха становить 22-23 см. Забарвлення переважно зелене. Верхня частина голови коричнева, пера на потилиці мають зелені края. Щоки зелені, на скронях темно-червоні плями. Шия і груди коричневі, поцятковані рудувато-коричневими смужками, центральна частина живота рудувата. Крила переважно зелені, першорядні покривні пера крил і края крил жовті або оранжеві, першорядні махові пера чині, хвіст іржасто-рудий. Навколо очей кілька голої білої шкіри, дзьоб світло-жовтий.
Поширення і екологія
ред.Буроволі котори мешкають в горах Східного хребта Колумбійських Анд, де раніше вони були поширені на обох схилах, однак з 1980 року спостерігалися лише на східних схилах, переважно в департаментах Кундінамарка і Мета, можливо, також в Норте-де-Сантандері. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах, у високогірних чагарникових заростях та на гірських луках парамо. Зустрічаються зграями від 6 до 14 птахів, на висоті від 1700 до 3400 м над рівнем моря. Живляться плодами, квітками, насінням і листям. Сезон розмноження триває з серпня по січень, гніздяться в дуплах дерев. Буроволим которам притаманне колективне гніздування, коли парі, що гнізиться, допомагає від 4 до 9 птахів-помічників. В кладці 6-7 яєць, інкубаційний період триває 60-70 днів[6].
Збереження
ред.МСОП класифікує цей вид як вразливий. За оцінками дослідників, популяція буроволих котор становить від 5000 до 10000 птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Pyrrhura calliptera: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 27 липня 2022
- ↑ Pucheran, Jacques (February 1854). Etudes sur les Types peu connus du Musée de Paris. Revue et magasin de zoologie pure et appliquée. VI: 72-73. Процитовано 21 квітня 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 27 липня 2022.
- ↑ Hilty, Steven L. (2021). Birds of Colombia. Barcelona: Lynx Edicions. с. 254. ISBN 978-84-16728-24-4.
- ↑ Arenas–Mosquera, David (2011). ASPECTOS DE LA BIOLOGÍA REPRODUCTIVA DEL PERIQUITO ALIAMARILLO (Pyrrhura calliptera) EN LOS BOSQUES ALTOANDINOS DE LA CALERA, COLOMBIA (PDF). Conservación Colombiana. Número 14: 58-70. Процитовано 23 квітня 2021.
Джерела
ред.- Juniper, Tony, and Mike Parr; illustrated by Kim Franklin. 1998. Parrots: A Guide to Parrots of the World. Yale University Press. ISBN 0-300-07453-0
- Forshaw (2006) Parrots of the World: An Identification Guide; ISBN 0-691-09251-6
- Schulenberg, T., D. Stotz, D. Lane, J. O'Neill, & T. Parker III. 2007. Birds of Peru. Christopher Helm Publishers. ISBN 978-0-7136-8673-9
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |