Гракл прибережний
| Гракл прибережний | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець
 Самиця
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Quiscalus major Vieillot, 1819 | ||||||||||||||||
 Мапа поширення виду Цілорічний ареал Зимовий ареал | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Гракл прибережний[2] (Quiscalus major) — вид горобцеподібних птахів родини трупіалових (Icteridae). Поширений у Північній Америці.
Поширення
ред.Вид поширений вздовж узбережжя південно-східної частини Сполучених Штатів. Трапляється в прибережних солоних болотах і мангрових заростях, а у Флориді також у внутрішніх водах.
Опис
ред.Оперення дорослого самця повністю райдужно-чорне, включаючи дзьоб; райдужка жовтувато-коричнева. Доросла самиця менша, довжиною близько 26-33 см і вагою 90-115 г. Її хвіст коротший, ніж у самця, пропорційно розмаху крил; оперення коричневе, хвіст і крила більш темного тону. Молоді самці чорні, але без переливів, як у дорослих. Молоді самки схожі на дорослих, але мають білі плями на грудях. Вони мають довгий дзьоб, пристосований до всеїдного харчування.
Спосіб життя
ред.Вони всеїдні, харчуються комахами, дрібною рибою, жабами, яйцями, ягодами, насінням і зерном, у тому числі дрібними птахами.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2019). Quiscalus major: інформація на сайті МСОП (версія 2022.2) (англ.) 10 червня 2023
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
Посилання
ред.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |