Карл Хайнц Рехінгер
Карл Хайнц Рехінгер (нім. Karl Heinz Rechinger, 1906–1998) — австрійський ботанік і фітогеограф.
| Карл Хайнц Рехінгер | |
|---|---|
| нім. Karl Heinz Rechinger | |
| Народився | 16 жовтня 1906[2]  Відень, Австро-Угорщина[2] |
| Помер | 30 грудня 1998[2] (92 роки) Відень, Австрія[2] |
| Поховання | Віденський центральний цвинтар |
| Країна |  Австрія |
| Діяльність | ботанік |
| Alma mater | Віденський університет Schottengymnasiumd |
| Галузь | ботаніка |
| Заклад | Віденський університет Музей природознавства |
| Членство | Леопольдина Шведська королівська академія наук Словенська академія наук та мистецтв Австрійська академія наук Данська королівська академія наук |
| Батько | Karl Rechingerd |
| Мати | Lily Rechingerd[3] |
| У шлюбі з | Wilhelmina Rechingerd[4] Frida Rechinger-Moserd[4] |
| Нагороди | |
Біографія
ред.Карл Гайнц Рехінгер народився у Відні 16 жовтня 1906 року. Він був сином доктора Карла Рехінгера, тодішнього асистента кафедри ботаніки в Імператорському музеї природної історії, та Рози Елізабет (Лілі) Рехінгер. Карл Гайнц виріс у вишуканій, заможній віденській родині, оточений мистецтвом, музикою та наукою. Він відвідував престижну Шоттенгімназію у Відні. Важливо те, що батько познайомив його з ботанікою, колекціонуванням зразків і тим, як уважно спостерігати за природою — видами діяльності, які вплинули на його життя та кар'єру[5]. Він супроводжував свого батька в ботанічних екскурсіях по Відню, і навчився готувати та поводитися зі зразками, інтерпретувати етикетки та ідентифікувати почерк на матеріалі, який вони повертали до невеликого приватного гербарію в своєму будинку[6].
Рехінгер вивчав ботаніку, географію та геологію у Віденському університеті[5]. У цей час він почав писати дисертацію, яка переглядала частину роду Rumex, а також працював оплачуваним демонстратором під керівництвом Річарда Веттштейна у Віденському інституті ботаніки[7]. У цей час він почав писати дисертацію, яка переглядала частину роду Rumex, а також працював оплачуваним демонстратором під керівництвом Річарда Веттштейна у Віденському інституті ботаніки[8]. Попри економічну рецесію, після закінчення навчання він і далі працював на кафедрі ботаніки, виконуючи волонтерську або низькооплачувану роботу.
На початку 1930-х років Рехінгер здійснив багато ботанічних екскурсій до Хорватії, Греції та колишньої Югославії. Попри те, що йому було близько 20 років, він швидко став експертом з флори Балканського півострова, збираючи велику кількість рослин у більшості країн цього регіону[9]. У 1937 році його призначили тимчасовим науковим асистентом у Музеї природознавства у Відні, де він працював майже 35 років до свого виходу на пенсію в 1971 році. Він був директором музею з 1961 по 1971 рік. Протягом цього терміну Рехінгер і далі займався ботанічною роботою. Він багато подорожував Іраном, де зібрав вражаючу кількість екземплярів[10]. Він також зустрічався та обмінювався ідеями з такими видатними сучасниками, як Генріх Карл Гаусскнехт та Йозеф Борнмюллер[10]. Після аншлюсу, під час якого нацистська Німеччина анексувала Австрію в 1838 році, Рехінгер пройшов базову військову підготовку, перш ніж служити клерком[11].
Повітряні нальоти союзників на Берлін призвели до майже повного знищення Ботанічного музею Берлін-Далем, а також призвели до евакуації зразків із Музею природознавства у Відні. Рехінгер не брав участі в евакуації зразків, але музей був порожній, коли він повернувся з військової служби. За іронією долі його тимчасову посаду в Природничому музеї зробили постійною в 1943 році[11].
У 1953 році Рехінгер відвідав Сполучені Штати в рамках стипендії Фулбрайта. Там він три місяці працював у гербарії Нью-Йоркського ботанічного саду над родом Rumex[12].
Він зробив важливий внесок у вивчення флори Південно-Західної Азії та Греції, отримавши визнання за свою роботу над Flora Iranica та як автор Flora Aegaea[13]. Як систематик описав багато видів рослин[14].
Рехінгер також був викладачем ботаніки у Віденському університеті, а в 1956–57 роках був запрошеним професором у Багдаді, де він заснував гербарій[13][15]. У 1971 році він був обраний членом Королівської шведської академії наук. У 1971 році він залишив лекції, але й далі досліджував рослини. Він поїхав до Ірану в 1977 році. Він також збирав у Західній Австралії в 1982 році, Індонезії в 1985 році, Чилі в 1987 році та Шрі-Ланці в 1990 році[13].
Рехінгер був одружений двічі. Від першої дружини Фріди мав двох дітей.
У 1986 році шотландський ботанік Ієн Чарлсон Хедж і Карл Рехінгер з Королівського товариства Единбурга опублікували «Життя рослин Південно-Західної Азії». Це було засновано на симпозіумі, присвяченому Карлу Хайнцу Рехінгеру до його вісімдесятиріччя[16].
Вибрані праці
ред.- Flora Aegaea (1944)
- Flora of Lower Iraq (1967)
- Flora Iranica (1998)
Примітки
ред.- ↑ IPNI, Rech.f.
- ↑ а б в г Deutsche Nationalbibliothek Record #118743597 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ https://plants.jstor.org/stable/10.5555/al.ap.person.bm000324509
- ↑ а б https://www.zobodat.at/biografien/Rechinger_Wilhelmina_ANNA_122B_0005-0010.pdf
- ↑ а б Lack, H. Walter (2000). Karl Heinz Rechinger — a life for botany. Flora Mediterranea. 10.
- ↑ Lack, H. Walter (2000). Karl Heinz Rechinger — a life for botany. Flora Mediterranea. 10: 16.
- ↑ Biodiversity Heritage Library Taxonomic literature : a selective guide to botanical publications
- ↑ Lack, H. Walter (2000). Karl Heinz Rechinger - a life for botany. Flora Mediterranea. 10: 18.
- ↑ Lack, H. Walter (2000). Karl Heinz Rechinger - a life for botany. Flora Mediterranea. 10: 21.
- ↑ а б Lack, H. Walter (2000). Karl Heinz Rechinger - a life for botany. Flora Mediterranea. 10: 22.
- ↑ а б Lack, H. Walter (2000). Karl Heinz Rechinger - a life for botany. Flora Mediterranea. 10: 25.
- ↑ Lack, H. Walter (2000). Karl Heinz Rechinger — a life for botany. Flora Mediterranea. 10: 32.
- ↑ а б в JSTOR Global Plants biography
- ↑ IPNI List of plants described and co-described by Karl Heinz Rechinger
- ↑ The Eponym Dictionary of Reptiles by Bo Beolens, Michael Watkins, Michael Grayson
- ↑ Plant life of South-West Asia /. lib.ugent.be. 1986. Процитовано 24.09.2022.
|
Це незавершена стаття про біолога. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |