Rhagadiolus edulis
Rhagadiolus edulis — вид квіткових рослин з підродини цикорієвих (Cichorioideae).
| Rhagadiolus edulis | |
|---|---|
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
| Підродина: | Цикорієві (Cichorioideae) |
| Рід: | Розлусник (Rhagadiolus) |
| Вид: | R. edulis
|
| Біноміальна назва | |
| Rhagadiolus edulis | |
Біоморфологічна характеристика
ред.Стебла 6–60 см, облистнені, зазвичай гіллясті біля основи, голі чи запушені. Листки тонкі, зубчасті. Прикореневі та напівліроподібні листки з тупими бічними частками, кінцеві дуже великі. Кошики поодинокі, циліндричні; пазушні – на довгих та кінцеві – на коротких ніжках. Обгортка 5.5–7 × 2–3 мм у період цвітіння, 2-рядна, з 5 маленьких зовнішніх і 5–8 однакових внутрішніх листочків. Колір квітки жовтий. Сім'янки довгасто-шилоподібні, без чубка; зовнішні сім'янки зі спинки стислі, прямі, голі, в числі 5–6; внутрішні — у числі 1–2, вигнуті, запушені. 2n = 10. Цвіте і плодоносить з квітня по червень[1][2].
Поширення
ред.Вид росте в Європі, Північній Африці, Західній Азії: Алжир, Болгарія, Кіпр, Франція (у т. ч. Корсика), Греція (у т. ч. Крит, Східно-Егейські острови), Іран, Ірак, Італія (у т. ч. Сардинія, Сицилія), Ліван, Сирія, Марокко, Північний Кавказ, Ізраїль, Йорданія, Португалія, Іспанія (у т. ч. Балеарські острови), Туреччина (у т. ч. європейська), Україна — Крим, Словенія, Чорногорія[3][4].
В Україні вид росте у чагарниках і на узліссях, на сухих схилах; у парках, садах і виноградниках як бур'ян — на ПБК (Ялта, Гурзуф, гора Аюдаг, Микита), звичайний[1]
Примітки
ред.- ↑ а б Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 366, 367.
- ↑ Rhagadiolus edulis. Flora Vascular. Процитовано 31.12.2023. (ісп.)
- ↑ Rhagadiolus edulis. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 31.12.2023. (англ.)
- ↑ Rhagadiolus edulis. The Euro+Med PlantBase. Процитовано 31.12.2023. (англ.)