S-Bahn — система залізничного транспорту, широко розвинена в Німеччині, Австрії та Швейцарії, яка поєднує функції міського, приміського та міжміського сполучення. Назва S-Bahn зазвичай є скороченням від нім. Stadtschnellbahn (міська швидкісна залізниця), рідше — від нім. Schnellbahn (швидкісна залізниця) або нім. Stadtbahn (міська залізниця).

Логотип німецького S-Bahn
Логотип австрійського S-Bahn

S-Bahn займає проміжну ланку між міським громадським транспортом і приміськими поїздами, використовуючи звичайні залізничні лінії як у межах міста, так і за його межами. Рухомий склад S-Bahn переважно складається з електропоїздів залізничних габаритів, рідше — моторвагонних поїздів. Відстані між станціями S-Bahn зазвичай менші, ніж у регіональних поїздів (RegionalBahn), але більші, ніж у метрополітенах, легкорейковому транспорті чи вуличних видах міського транспорту (трамваях, автобусах тощо). Зазвичай вхід до вагонів S-Bahn знаходиться на одному рівні з пероном. Вартість проїзду в S-Bahn, як правило, відповідає тарифам міського громадського транспорту для поїздок у межах міста, а також регіональним тарифам для міжміських поїздок і автобусів.

«RER» (Réseau express régional), Франція і Західна Швейцарія, SKM (Szybka Kolej Miejska) в Варшаві і Тримісті Польща, «S-tog» в Копенгагені Данія, Merseyrail (Ліверпуль) і SPT залізничної мережі у (Глазго) Велика Британія вельми подібні до S-Bahn.

Становлення

ред.

Перші парові послуги

ред.
 
Електричний Рейковий автобус Берлінського S-Bahn

1882 року збільшення кількості паровозів в околицях Берліна змусило Пруську Державну залізницю будувати окремі залізничні колії для приміських перевезень. Berliner Stadtbahn сполучив в Берліні вісім міжміських залізних станцій, які були розташовані по всьому місту. Нижча вартість проїзду введена на новітній Berliner Stadt-, Ring- und Vorortbahn (Берлінська міська-, кільцева- і приміська залізниця) з 1 жовтня 1891. Вартість проїзду й малий інтервал руху відрізняв її від інших залізниць.

Другою приміською залізницею була Hamburg-Altonaer Stadt- und Vorortbahn, що сполучила Гамбург з Альтоною і Бланкенезе. Альтонський офіс Пруської Державної залізниці, на паровій тязі, було відкрито в 1906 році.

Електрифікація

ред.

З початку XX сторіччя з'явились перші потяги на електричній тязі, маючи живлення від контактної мережі в 15 000 В. Так як контактна мережа була вельми не зручна для паровозів, Berliner Stadt-, Ring- und Vorortbahn перейшов на живлення від постійного струму в 750 В по третій рейці. У 1924 році, запроваджено перший електрифікований маршрут.

У 1930 році, Berliner Stadt-, Ring- und Vorortbahn перейменовано на S-bahn.

У 1907 році, в Гамбурзі була створена експериментальна лінія на змінному струмі. У мережі використовувались паровози до 1940 року, коли їх було остаточно замінено локомотивами живленням 1200 В постійного струму. У 1934 році, Hamburg-Altonaer Stadt- und Vorortbahn перейменовано на S-Bahn.

Мережа S-Bahn в Німеччині

ред.
 
Мережа S-Bahn в Німеччині, разом з іншими метросистемами

Stadtbahn Karlsruhe (Трамвай-поїзд) використовує зелену літеру «S» логотипу, хоч S-Bahn не вважається. Синій логотип U-Bahn не використовується, так як нема підземних дільниць.

Попри назву Breisgau-S-Bahn (Фрайбург) та Ortenau-S-Bahn (Оффенбург) є RegionalBahn.

Мережа S-Bahn в Австрії

ред.
 
S-Bahn Wien, лінія S45

Найстаріша мережа S-Bahn в Австрії  — S-Bahn Wien (Віденський S-Bahn), яка використовується переважно для міжміських перевезень. Вона створена в 1960-і рр., але до 2005 року, її зазвичай називали Schnellbahn.

У 2004 року, введено в дію Зальцбурзький S-Bahn (S-Bahn Salzburg), перший Єврорегіональний S-Bahn перетинаючий кордон до сусідніх баварських міст Фрайлассінг та Берхтесгаден. Ця мережа використовується двома корпораціями: Австрійські Федеральні залізниці ÖBB та Salzburger Lokalbahn.

Мережа S-Bahn в Граці S-Bahn Graz знаходиться на першому етапі будівництва. Лінії S1, S11, S5, S51, S6, S7, в дії, а S3, S31 и S32-ще будуються і мають бути введені в дію в 2012.

Починаючи з 9 грудня 2007, Інсбрук має власний S-Bahn (S-Bahn Tirol), що сполучає Тельфс зі станцією Іннсбрук-Головний та Галль-ін-Тироль.

Рухомий склад  —  Siemens Desiro та Talent.

Регіональна залізниця Форарльберг Рейнська долина є номінально S-Bahn.

S-Bahn в Лінці є дискусійнім.

Мережа S-Bahn в Швейцарії

ред.

S-Bahn також використовується в німецькомовній Швейцарії. У франкомовній частині для його позначення вживається абревіатура RER, але напрямок позначається з літерою S (на кшталт S2).

Найперша мережа в Швейцарії Berne S-Bahn, яку введено в дію в 1987 році, вона також єдина в Швейцарії яка використовує кольорову «S» на логотипі. У 1990 році, було введено в дію Zürich S-Bahn. S-Bahn обслуговування було введено на Bahn 2000 об'єднуючи мережі S-Bahn Luzern в Центральній Швейцарії й Zug Stadtbahn, в Санкт-Гален (S-Bahn St. Gallen) і Тічино (S-Bahn Tessin).

Regio S-Bahn Basel обслуговує єврорегіон «Regio TriRhena», що є міжнаціональним сполученням Франції і Німеччини. Тунель з'єднуючий дві міжміських залізничні станції у Базелі (Badischer Bahnhof й Basel SBB) планувався як Herzstück Regio-S-Bahn Basel.

Réseau Express Vaudois Лозанни мають бути включені в заплановану S-Bahn Léman (французькою RER Léman) навколо Женевського озера (fr. Lac Léman) Женева має стати другим центром цієї мережі. Міжнаціональні мережі Боденське озеро — німецькі землі Баден-Вюртемберг та Баварія, австрійська земля Форарльберг і швейцарські кантони Санкт-Галлен і Тургау є в стадії розробки. Можливі назви Bodensee-S-Bahn й Alpenrhein-Bahn.

Подібні мережі в інших країнах

ред.

Приміський залізничний транспорт, відомий всьому світу. Проте більшість з мереж відрізняється від німецького S-bahn структурою і назвою.

Австралія

ред.

На кшталт європейського S-Bahn, Сіднейський CityRail поєднує в собі велику мережу приміського сполучення з підземною мережею у місті (City Circle, й Eastern Suburbs railway line). Подібна система існує також в Перті.

Україна

ред.

В Україні тільки почався розвиток залізниці і міської залізниці в великих містах, здебільшого в генплани міст входять реконструкція залізниці в межах міста і розвиток нового магістрального транспорту, проєкти Укрзалізниці в Києві — Kyiv City Express та Дніпрі — Dnipro City Express.

Бразилія

ред.

CPTM (Companhia Paulista de Trens Metropolitanos), приміська залізниця в Сан-Паулу інтегрована з мережею підземки, що утворює своєрідну метромережу.

Чехія

ред.

Esko — Spojení pro město — було створено в Празі в грудні 2007.

Данія

ред.

S-tog мережа в Копенгагені, була відкрита в 1934.

Фінляндія

ред.

Гельсінська приміська залізниця є комбінацією S-Bahn й Regionalverkehr

Франція

ред.

Французький Réseau Express Régional, початково використовувалась тільки в Парижі. На разі має значення S-Bahn на теренах Франції й Швейцарії. Тільки RER, серед S-Bahn має підземні станції.

Оскільки він обслуговується й SNCF, лінія С Тулузького метрополітену інколи зветься toulousain RER. Запроектована Ліонська мережа швидше за все буде мережею трамвай-поїзд.

Угорщина

ред.

HÉV є мережею з чотирьох приміських гілок навколо Будапешту. Початково HÉV будувалось як відгалуження Угорської державної залізниці. Наразі HÉV знаходяться в підпорядкуванні національної транспортної компанії у Будапешті. Але не є частиною Будапештського метро.

Італія

ред.

Приміські лінії Міланської транспортної системи були перейменовані у Linee S в 2005. Вони підпорядковуються Trenitalia, Ferrovie Nord Milano (регіональні залізниці Ломбардії) й TILO (регіональні залізниці Тічино-Ломбардії).

Іспанія

ред.
Див. також: Cercanías

Поміж Cercanías, мережі є в Астурії, Країні Басків й Кантабрії. Обслуговуючи компанії EuskoTren й FEVE. Дві підмережі у Барселоні в обслуговуванні Ferrocarrils de la Generalitat de Catalunya.

Швеція

ред.

Стокгольмська приміська залізниця (швед. Stockholms pendeltåg) введена в дію в 1960-х роках. Pendeltåg й Стокгольмський метрополітен (швед. Stockholms tunnelbana) об'єднані на кшталт S-Bahn й U-Bahn Берліна і Гамбурга. Pendeltåg не є назвою Стокгольмської мережі, але є шведським еквівалентом терміну S-Bahn.

Гетеборзька приміська залізниця (швед. Gothenburg pendeltåg) складається з двох регіональних маршрутів (Alingsåspendeln й Kungsbackapendeln). Третій маршрут (Alependeln) наразі будується.

Pågatågen (швед. Skåne pendeltåg) у Сконе також має назву Malmö pendeltåg.

Література

ред.
  • Reinhard Demps: Zum Begriff ‚S-Bahn‘. In: Verkehrsgeschichtliche Blätter. Band 4, 1984, S. 74 f.

Посилання

ред.