Лопатинка субальпійська
Лопатинка субальпійська (Scapania subalpina) — вид печіночників порядку юнгерманіальних (Jungermanniales)[1].
Лопатинка субальпійська | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Відділ: | Печіночники (Marchantiophyta) |
Клас: | Jungermanniopsida |
Порядок: | Юнгерманіальні (Jungermanniales) |
Родина: | Лопатинкові (Scapaniaceae) |
Рід: | Лопатинка (Scapania) |
Вид: | S. subalpina
|
Біноміальна назва | |
Scapania subalpina (Nees ex Lindenb.) Dumort.
|
Поширення
ред.Батьківщиною є Європа, Північна Америка, Азія[2].
Вид росте у вологих або мокрих, без вапна, кислих, світлих або сонячних місцях на весняних луках і болотах, на вкритих водою силікатних скелях або на берегах водойм.
Характеристика
ред.Рослина утворює потужні килимки від жовто-зелених до жовто-коричневих. Рослини досягають 5 сантиметрів у довжину та близько 2,5 (до 4) міліметрів у ширину. Дві частки листа приблизно однакового розміру, широкояйцеподібні та цілокраї або дещо зубчасті. Кіль листа злегка зігнутий і приблизно вдвічі менший за весь листок. Листкові клітини в середині листка тонкостінні, без кутових потовщень, розміром 25—30 мікрометрів. Статевий розподіл дводомний. Часто розвинені спорофіти. Виводкові тіла часто утворюються на часточках листя, вони двоклітинні, світло-зелені.
Примітки
ред.- ↑ Scapania subalpina. The Catalogue of Life (англ.). Процитовано 22.02.2024.
- ↑ Scapania subalpina. Global Biodiversity Information Facility (англ.). Процитовано 22.02.2024.
Джерела
ред.- Jan-Peter Frahm, Wolfgang Frey: Moosflora (= UTB. 1250). 4., neubearbeitete und erweiterte Auflage. Ulmer, Stuttgart 2004, ISBN 3-8252-1250-5.
- Martin Nebel, Georg Philippi (Hrsg.): Die Moose Baden-Württembergs. Band 3: Spezieller Teil (Bryophyta: Sphagnopsida, Marchantiophyta, Anthocerotophyta). Ulmer, Stuttgart 2005, ISBN 3-8001-3278-8.
- Heribert Köckinger: Die Horn- und Lebermoose Österreichs (Anthocerotophyta und Marchantiophyta), Catalogus Florae Austriae, II Teil, Heft 2, ISBN 978-3-7001-8153-8.