Жовтозілля Гаворта

вид рослин
(Перенаправлено з Senecio haworthii)

Жовтозілля Гаворта або Хрестовник Гаворта[1] (Senecio haworthii Sch.Bip.)  — вид трав'янистих сукулентних рослин роду жовтозілля (Senecio) родини складноцвітих (Compositae) або айстрових (Asteraceae). Народні назви: афр. tontelbossie; шерстисте жовтозілля (англ. woolly senecio).

Жовтозілля Гаворта
Senecio haworthii
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Айстериди (Asterids)
Порядок: Айстроцвіті (Asterales)
Родина: Айстрові (Asteraceae)
Рід: Жовтозілля (Senecio)
Вид:
Жовтозілля Гаворта (S. haworthii)
Біноміальна назва
Senecio haworthii
Синоніми

Cacalia tomentosa Haw.
Cacalia canescens Willd.
Cacalia haworthii Sweet
Kleinia haworthii (Sweet) DC.

Опис

ред.
 
Senecio haworthii в природному середовищі
 
Senecio haworthii в Ботанічному саду Мюнхен-Німфенбург
 
Senecio haworthii в Боннському ботанічному саду
 
Листя Senecio haworthii

З багатьох видів сукулентних видів жовтозілля, одним з найкрасивіших є жовтозілля Гаворта. Має красиві циліндричні, соковиті листочки, вкриті блискучую сріблясто-білою повстю. Квітки яскраво-жовтого кольору зібрані в нерозгалужене суцвіття 80-110 мм завдовжки. В ботанічних садах стебла може досягати до 250 мм заввишки, але в природному середовищі зазвичай мають менший розмір.

Поширення й екологія

ред.

Жовтозілля Гаворта є одним з 300 видів жовтозілля, родом з Південної Африки[2]. Рослини цього виду зустрічаються на скелястих схилах поблизу гір у Малому Кару (Капська провінція Південно-Африканської Республіки) на висоті між 3000 і 4000 футами над рівнем моря. Вони здатні витримувати екстремальні посухи. Спека не є для них проблемою, вони досить комфортно почуваються при температурі + 40 °C. Витримують і достатній ступінь холоду — до 6 °С морозу.

Рослини цього виду вважаються під загрозою у своєму рідному середовищі існування.

Історія

ред.

Ніхто не знає точно, коли ця рослина була вперше виявлена, але в декоративному садівництві його вирощують з 1795 року. Цей вид спочатку був описаний англійським ботаніком Адріаном Гавортом в 1803 році як Cacalia tomentosa, видовий епітет tomentosa вказував на волохате, м'ясисте, циліндричне листя. Цю рослину він отримав від свого друга Бенджаміна Робертсона, який володів приватним ботанічним садом в Стоквеллі на південному заході Лондона, Англія. Коли цей вид був включений в рід Senecio німецьким лікарем і ботаніком Карлом Генріхом Шульцем Біпонтінусом в 1845 році (Bipontinus це латинізована назва батьківщини, щоб відрізнити його від іншого німецького ботаніка з таким же ім'ям — Карла Генріха Шульца Шульценштайна), він змінив видовий епітет до haworthii на честь самого Адріана Гаворта.

Утримання в культурі

ред.

Рослини цього виду люблять сонце і повинні залишатися на ньому як можна довше, протягом усього року. Як і всі сукуленти, Senecio haworthii також побоюється вологи, особливо в зимовий час. При поливанні краще не змочувати листя.

Жовтозілля Гаворта майже ніколи не продукує життєздатного насіння, але дуже легко розмножується живцями. Живці можна вкорінювати навесні або влітку у великозернистому річковому піску. Після відокремлення від материнської рослини живець має підсохнути протягом 2-3 днів.

Цей вид є досить невибагливим і виживе в різних ґрунтах, але найкраще росте в супісках. Ідеальний ґрунт тонкий, легкий і добре дренований. Його можна приготувати шляхом змішування ґрунту з рівною кількістю промитого річкового піску з додаванням перлиту або пемзи.

Рослини доцільно обрізати, оскільки з часом вони стають дуже витягнутими і мають непривабливий вигляд.

Для вирощування використовують теракотові горщики, які дозволяють показати цю рослину в її повній красі. Також можуть бути посаджені в саду чи серед каміння.

Senecio haworthii практично не чутливе до шкідників чи хвороб, однак, є ризик небажаного застою води, що викликає ураження грибком.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Широбокова Д. Н., Нікітіна В. В., Гайдаржи М. М., Баглай К. М. Кактуси та інші сукулентні рослини. — К. : Українські пропілеї, 2003. — 110 с. — ISBN 966-7015-28-9.
  2. [[https://web.archive.org/web/20150319113701/http://plantzafrica.com/plantqrs/seneciomedwood.htm Архівовано 19 березня 2015 у Wayback Machine.] [Архівовано 19 березня 2015 у Wayback Machine.] [Архівовано 19 березня 2015 у Wayback Machine.] [Архівовано 19 березня 2015 у Wayback Machine.] Senecio medley-woodii Hutch. // Isabel Johnson. KwaZulu-Natal National Botanical Garden (укр. Національний ботанічний сад Квазулу-Наталя)] [Архівовано 2015-03-19 у Wayback Machine.] (англ.)

Джерела

ред.

Література

ред.
  • Rowley, G. D. 1994. Succulent Compositae. Strawberry Press, California. (англ.)
  • AFPD. 2008. African Flowering Plants Database — Base de Donnees des Plantes a Fleurs D'Afrique. (англ.), (фр.)
  • Gibbs Russell, G. E., W. G. M. Welman, E. Retief, K. L. Immelman, G. Germishuizen, B. J. Pienaar, M. Van Wyk & A. Nicholas. 1987. List of species of southern African plants. Mem. Bot. Surv. S. Africa 2 (1-2): 1-152 (pt. 1), 1-270 (pt. 2). (англ.)
  • Мария Тереза Делла Беффа. Кактусы и другие суккуленты: Справочник — М. ООО «Издательство АСТ», 2003.-335 с. ISBN 5-17-016773-3 (рос.)

Посилання

ред.